Минулого року Аллі виповнилось 50 років. Жінка планувала святкування в  ресторані, мало не декілька місяців. А що зробиш? 50 років для жінки-особлива дата. Стільки всього прожито та пережито. Діти, Слава Богу, виросли. Вже й онучка скоро буде від старшої дочки Ілони. Молодший син Слава вчиться на першому курсі медичного університету. 

Чоловік Борис все життя працює у лісгоспі. Ліс в руках, тому все життя Алла прожила заможно… Але одними грішми ситий не будеш…

Всі родичі та подруги вітали Аллу з ювілеєм.  Приїхала дочка з чоловіком, син з дівчиною, куми, родичі та подруги. А Бориса все нема та й нема…

Ну як можна запізнитись на ювілей до власної дружини?

Алла здогадувалась, де пропадає її чоловік. Це було не вперше. Просто жінка не хотіла вірити, що її Борис проміняв її, красиву, доглянуту жінку, з вищою освітою на якусь продавщицю з магазину.

Ну чим вона краща за мене?,-думала Алла.

Алла посміхалась за столом усім гостям, а в голові роїлись думки…

Вона  постійно сиділа з дітьми, всім догоджала й прислуговувала. З моменту одруження, він не сказав  жодного хорошого слова, не похвалив  й не запитав, як вона  себе почуває. Алла  пожертвувала своєю професією викладача в університеті, пішла у декрет і засіла вдома з двома дітьми. Борис  не брав у вихованні дітей зовсім ніякої участі. Все казав, що це жіноча робота. Ось так вони і виросли, майже не знавши батька…

Коли діти виросли. Алла хотіла влаштуватись на роботу, аби не сидіти вдома. Борис був проти.

Ти що, не маєш, що їсти чи одягнути? Навіщо тобі гроші? Я тебе повністю забезпечую!-кричав Борис.

А сам знайшов собі роман на стороні. Одного вечора Алла почула дешевий запах парфумів на його сорочці, а наступного дня за ним прослідкувала. Так і склався пазл…

Спочатку не хотіла вірити…Думала його покинути, але хто ж так кардинально змінює життя, коли тобі під 50 років?

На святкуванні ювілею Алла не витримала…Коли нарешті до ресторану зайшов Борис з розкішним букетом троянд та коштовним подарунком, жінка не витримала. Від чоловіка тягнувся шлейф тих дешевих парфумів його коханки. Алла посміхнулась, і сказала:

Любі мої гості, я рада, що всі близькі мені люди сьогодні поруч зі мною. Сьогодні я дуже хочу зробити собі подарунок на День народження. Хочу подарувати собі …розлучення з цим невдячним чоловіком. Боря, я все знаю про твою коханку! Я більше терпіти не буду! Втомилась вдавати, що у нас все добре.

Ось так, на 50 році життя Алла  вирішила позбутися того тягара, який найбільше заважав їй жити. Єдине про що шкодує жінка, що не наважилась раніше. Жити з чоловіком, з яким тобі некомфортно, те ж саме, що носити тісне взуття на розмір менше. Взути можна, а тисне так, що інколи дихати немає чим…

КІНЕЦЬ.