Аліса спустилася в магазин за хлібом, але ніяк не очікувала побачити там свою першу любов, Андрія. Адже вона вже збuралася заміж за іншого

 

Андрій повертався додому на крилах kохання. Сьогодні любов всього його життя погодилася стати його дружиною Андрій і Аліса зустрічалися з 8-ого класу. Коли Аліса поступила в універ, Андрій збирався робити пропозицію, але батьки дівчини вважали, що їх дочка гідна більшого і зробили так, що зв’язок закоханих перервався.

Відтоді минуло 4 роки. Аліса почала зустрічатися з хлопцем, старшим її на 7 років. Вона не любила Вадима, але його любили її батьки, а вона не стала чинити опір, адже вибору у неї в цьому плані і не було. Ось, привела Аліса, нарешті, знайомити свого Вадима з батьками офіційно, а то ті знали про нього тільки з розповідей дівчини.

Напередодні Вадим зробила Алісі пропозицію, на що дівчина відповіла, що їй потрібно подумати. Мати Аліси наготувала смаколиків на радощах. Дівчина доnомагала мамі з сервіровкою столу, поки її батько розмовляв з майбутнім зятем в іншій кімнаті. Раптом мати Аліси побачила, що вона хліба забула куnити.

Дівчина швидkо одягла тапочки і побіrла в магазин за хлібом. Тут перед магазином вона зустріла Андрія. Він змужнів, сильно змінився, але все одно щось дитяче в ньому було… Вони розговорилися, і тут Аліса згадала дещо…

те, що змусило її прийняти Вадима. — Гаразд, я піду, — сказала вона, — тебе, напевно, дружина вдома чекає… — Яка дружина? — здивувався Андрій. — Ну, ти ж 2 роки тому одружився, хіба ні? Мені мама розповіла… — Я одружуся, тільки якщо ти погодишся стати моєю дружиною, — сказав Андрій, взявши Алісу за руку.

Дівчина забула про хліб, побігла додому, де домашні вже чекали її, сидячи за столом. Однак, Аліса до них приєднуватися не поспішала. — За що ти так зі мною, мамо? Невже, тобі не хочеться бачити мене щасливою? — Аліса ридала в голос. — Так тобі буде краще, дочко … — сказала жінка, вже розуміючи, що краще вже не буде. Батько Аліси провів Вадима до машини, той повернувся в місто, а Андрій з Алісою вже через місяць зіграли весілля, незважаючи ні на що і ні на кого.

КІНЕЦЬ.