– У них не лише заміський будинок, але й чотири квартири, уявляєш?! І все дістанеться Вові, молодшому братові!
У них не лише заміський будинок, але й чотири квартири, уявляєш?! – жалілася 40-річна Марина на батьків свого чоловіка. – І все дістанеться Вові, молодшому братові! – Це чому вони […]
Моя дружина взяла kредит, щоб доnомогти своїм ро дичам. А я вирішив довести їй, що вони просто-напросто користуються нею.
Надя розгорнула зім’яту грудку. Швидко пробігла очима і скрикнула.- Зовсім забула. Мені треба було заплатити, а я, ти пам’ятаєш, як раз в лікарні лежала — і не втрималася від докору […]
Син привів дівчину, худу зі світлими очима і сказав, що житиме разом з нею. Я поrодилася, а через якийсь час вона прийшла додому схвильована
Син привів дівчину, хyду зі світлими очима і сказав, що разом з нею житиме, бо люблять один одного. — Добре, сину. Якщо разом жити, то треба значить одружитися, як усі […]
Микола прийшов з роботи, зайшов у кімнату, відкрив шафу, й почав мовчки збирати свої речі. Ганна дивилася на чоловіка й не розуміла, що відбувається! Жінка навіть слів не могла підібрати від здивування. Вона розгублено мовчала, але потім таки наважилася запитати: – А що взагалі оце відбувається, Микольцю? – А сама, що не розумієш, чи що?! – сказав той. – Іду я від тебе. П’ять років з тобою прожив. Господиня з тебе ніяка. От скажи, що в тебе сьогодні на вечерю приготовано? Нічого! Правильно? Ганна дивилась на чоловіка, й не вірила своїм вухам
Ганна дивилася у вікно. Зʼявлятися на вулиці не було сил, і навіть було соромно. Хоча чого соромитись? Тиждень тому від неї пішов чоловік. Знайшов собі іншу, а їй влаштував сварку, […]
– Галю, впустиш пожити? – З якого дива? Тебе 30 років не було! – Михайло мій син, отже і будинок теж мені належить! – Та твій син навіть не пам’ятає, як тебе звуть!
Свого єдиного синочка я ставила на ноги сама. Мій чоловік виявився зовсім неготовим до сімейного життя. Спершу все було добре, але як тільки народився Михайлик, між нами з Дмитром пробігла чорна […]
Став чоловік на роботі затримуватись. Вирішила за ним простежити. Вийшла трохи раніше з роботи і на таксі до його гімназії приїхала. Сиджу чекаю. Дивлюся, виходить, сідає в машину і їде кудись. Я за ним слідом
Ми з чоловіком живемо вже 25 років разом. У нас вже дорослі діти, які з нами не живуть. Працюємо як найпростіші люди. Він – учитель фізкультури в гімназії, я – […]
Всі родичі здійняли галас, коли дізналися ім’я нашої донечки. Почали дорікати, що її навіть так хрестити не захочуть у церкві
Мені 27 років. Нещодавно я стала мамою, народила прекрасну донечку. Чоловік аж плакав, коли взяв доцю на ручки, поки мене зашивали у палаті. Я пробула у пологовому 3 дні, потім […]
Життя – бумеранг, тепер я це точно знаю. Коли я навчалася у третьому класі, мої батьки гучно розлучилися. Ну, як розлучилися, – тато просто виставив нас із матір’ю з дому разом із речами. Була зима. Я, як зараз, пам’ятаю: кружляють сніжинки, і ми удвох стоїмо на вулиці. Досі дивуюся маминою витримкою та спокоєм. В неї на обличчі не було жодної сльозинки, вона просто сказала: «Не хвилюйся, ми впораємося. Все буде добре”
Життя – бумеранг, тепер я це точно знаю. Коли я навчалася у третьому класі, мої батьки гучно розлучилися. Ну, як розлучилися, – тато просто виставив нас із матір’ю з дому […]
Віра з Павлом переїхали жити на дачу. Віра оглянула зарослий бурʼянами город. – Слухай, Павлику, а давай там в низині капусту посадимо і те, що любить воду, а тут картопельку, – сказала вона. Павло знизав плечима: – Давай. – Треба тепер розсаду знайти й картоплю, – сказала дружина. Щось купили, щось сусіди принесли. Віра невтомно за своїм городом доглядала. Кожному новому листочку раділа, кожній квітці посміхалася. Вже на початку липня занедбана раніше ділянка, розквітла. У вересні Павло з Вірою поїхали в гості до її батьків. Коли вони повернулися на дачу, то оторопіли від побаченого
У Людмили Петрівни було два сини – Андрій і Павло. До моменту дорослішання мати любила обох синів однаково. Не було в неї якогось поділу. І приголубити кожного поспішала, і погладити […]
День розлучення батьків я пам’ятаю досить чітко. Я тоді вже ходила до школи та чудово все розуміла. Увечері батько повернувся з роботи, і мама покликала його в іншу кімнату для серйозної розмови. Хоч двері та були зачинені, я чула, що батьки лаялися, кричали один на одного, а мати назвала батька зрадником. Після цього він швидко зібрав валізу, поцілував мене в щоку, а потім обернувся на прощання. Тато сумно посміхнувся, а потім пішов. З того часу я жодного разу його не бачила
Батько пішов від нас із мамою 30 років тому. Тепер він повернувся і просить спілкування. Папа стверджує, що весь цей час мати була проти наших зустрічей. Але я не можу […]