Ну дивно мені зі свахи, бо як ми обговорювали, де житимуть діти до весілля, то дійшли висновку, що скидаємось двома сім’ями і купуємо молодятам свій дах над головою. Але тепер чую від свахи геть іншу історію. “Ми даємо більшу частину грошей, але є одна умова – квартиру оформляємо лише на нашого сина. Ви ж свою чергу можете до ремонту докластися”

Ну дивно мені зі свахи, бо як ми обговорювали, де житимуть діти до весілля, то дійшли висновку, що скидаємось двома сім’ями і купуємо молодятам свій дах над головою.

Але тепер чую від свахи геть іншу історію. “Ми даємо більшу частину грошей, але є одна умова – квартиру оформляємо лише на нашого сина. Ви ж свою чергу можете до ремонту докластися”

Хоч яка б моя сваха не була ласа на гроші, але такого я від неї не очікувала.

Я завжди помічала, що сваха ласа до грошей. Галина Михайлівна, мати мого зятя, завжди шукала способи як зекономити, як зберегти гроші, а іноді навіть розказувала, як “обкручувала” інших на чималі суми.

Слухати такі історії на спільних святах було цікаво, а ось стати учасником цього “дійства” б не хотілося.

Її син Павло і моя донька Соломія не перший рік були разом.

В них все починалося із шкільної парти, я й не думала, що в них зайде так далеко. Та попри все я завжди підтримувала молоде покоління і не втручалася в їхні справи.

В якийсь момент, коли вони вже два роки зустрічалися, то пара розпалася. Соломія говорила, що це все через ревнощі хлопця.

Приблизно п’ять місяців вони не були разом, але потім Павло почав робити все, щоб повернути мою доньку.

Хлопець розказував, що такої, як моя Соломія не може знайти і навіть пробував забути її, замінити кимось іншим, та не вийшло.

Після цього випадку стосунки в пари налагодилися, справа ішла до одруження.

Весілля, подорож та все решта, коштують великі гроші, та крім того пара захотіла жити в окремій квартирі і хоч було місце і в мене, і в свахи та прийняли рішення складати гроші на нове житло.

Галина одразу була проти. “Навіщо тратити гроші на нову хату, от ми колись і в зяті, і в невістки йшли і нормально було”, – казала сваха.

Орендувати житло не варіант, все-таки краще мати своє. Ми довго шукали варіант і знайшли квартиру в новобудові, але без ремонту.

Заради вигідної пропозиції молодята навіть відмовилися від подорожі на користь квартири.

Така дорога покупка не була секретом і до неї докластися мали усі і моя сім’я, і їхня.

Я вважала, що не може бути ніякої підстави, але напевно я просто погано знала свою сваху.

Сьогодні приходить моя донька з фітнесу і каже, що Галина Михайлівна без ніякого попереднього обговорення підштовхнула Павла на те, щоб він заплатив більшу частину грошей і записав квартиру на себе.

Мовляв наші гроші краще зберегти на ремонт.

Не розумію, ну хіба так нормально чинити?

І чи буде Соломія за таких обставин при розлучені щось мати від квартири?

Джерело