Коли я виходила заміж, то була дуже щасливою, адже мій чоловік Іван був дуже хорошим та гарним.

Я пишалася тим, що Іван мій був чоловіком видним, статним і розумним. Працював він, на той час, вже начальником відділу на заводі.

А я, як вже бачу зараз, на жаль, не зогледілася, як з молодої та колись красивої дівчини, за якою постійно ходили чоловіки табунами, перетворилася на звичайну, сіру домогосподарку, яка нічим не відрізняється на фоні інших, втомлених постійним домашнім побутом, жінок.

Я спочатку з великою радістю, а потім за звичкою готувала, прибирала, робила все для своєї сім’ї.

Одне за одним у нас з’явилося двоє діток, яким ми так обоє раділи з чоловіком: синочок і донечка.

І ви знаєте, хоча з роками Іван став приділяти мені все менше уваги, я відчувала себе щасливою жінкою, якщо так можна сказати. В домі у нас був достаток і добробут, маю двоє гарненьких та хороших діточок, чоловіка, що ще можна хотіти від життя жінці. Я вважала себе цілком щасливою у своєму сімейному житті.

Але за всіма цими буденними клопотами, я якось непомітно відсунула себе на другий план.

Так вийшло в моєму житті, що на першому місці завжди для мене був чоловік та наші діти.

Все старалася робити лише для них. А сама рідко виходила в люди, купувала новий одяг, косметика та парфуми взагалі перестали мене цікавити, я думала, що вже заміжня жінка, мене вже ж сватати не будуть. Разом з чоловіком ми лише їздили на великі свята до своїх батьків в село, а там ні косметики, ні нового одягу не треба, жінки сільські не розкошують, та й я думала, що все й так згодиться.

Коли до мене дійшли чутки, що мій Іван зустрічається з іншою жінкою, тоді якось мене вперше потягнуло до дзеркала, я не могла зрозуміти, чому він так зі мною вчинив, як він наважився на зраду.

Я вперше подивилася на себе уважно і заплакала. Зношений роками та вицвілий від частого прання халат, темні, схожі на чоловічі, носки і немите волосся зібране в хвостик.

І знаєте, можливо ви мені не повірите, але я не звинувачувала свого чоловіка, я вперше стала ненавидіти себе, якби прикро це не звучало зараз від мене.

Я просто не могла собі пробачити того, що за ці всі роки, я перетворилася у якусь бабусю. Тепер розумію, чого діти ніколи не запрошують нікого в гості, не хочуть відзначати день народження з друзями вдома, а чоловік ніколи не бере мене на сімейні корпоративи на роботі, адже всі приходять з жінками, а йому було б соромно за мене, хоча він ніколи мені не шкодував грошей, ніколи не обмежував у чомусь. А сам Іван просто став байдужим.

Я в той день не думала про зраду, а стала думати, що я можу змінити, щоб зберегти свою сім’ю і не дати чужій жінці забрати у мене чоловіка, а у дітей батька. Я все думала, що я ще можу зробити, поки нічого ще не втрачено.

Наступного дня я записалася до спорт залу, мені було соромно туди ходити, дуже соромно спочатку, скажу чесно, адже бачила там багато красивих, струнких та спортивних дівчат, а потім звикла до цього, адже це було стимулом для мене, стати такою ж красивою та стрункою.

Зараз важко про це говорити, сама не розумію, як наважилася на це, але взяла 20 тисяч гривень, які ми відклало на відпочинок з чоловіком, і накупила собі одягу.

І ви знаєте, просто різного одягу та взуття, все що подобалося мені: сукні, спортивний костюм, кросівки, чобітки та туфлі. Я ні про що зовсім не думала, ні паро яку економію, ні про гроші, у мене в голові була лише одна думка – у мене руйнується шлюб.

Я купила собі косметики, гарних парфумів. Зайшла в дорогий салон і вперше, не дивлячись на ціни, пофарбувала волосся, зробила гарну зачіску. Я ніколи такого не робила, а в цей день ніби переступила через свої заборони, які ставила собі так багато років сама. Я спробувала полюбити себе, вперше не думаючи про дітей та чоловіка, таке враження, що нічого довкола не існувало, а існувала лише я одна.

Не буду розповідати, що я сказала чоловікові про гроші, але він був в захваті від того, що побачив мене такою. Я змінювалася та худла на очах.

Зараз стосунки у нас з Іваном просто ідеальні, я йому не зізналася, що все знаю про його зраду і ніколи не скажу, адже в цьому є і моя вина.

А цього року я мрію купити собі шубу, красиву, норкову, таку, як у подружки моєї доньки, адже ми з чоловіком вперше разом підемо на новорічний корпоратив.

Але іноді у мене закрадається думка, чи не зрадить чоловік мене знову. Коли думаю про це, то сумно стає на душі, адже люди часто говорять, що якщо чоловік зрадив раз, то й легко це зробить вдруге. Але чи правда це?

КІНЕЦЬ.