Перший шлюб Світлани був продиктований бажанням довести своїм друзям, що вона комусь потрібна. Вона обрала Віктора, замкнутого студента філологічного інституту, який був більше захоплений навчанням, ніж дівчатами.

Незважаючи на відсутність кохання, Світлана, керована бажанням вийти заміж, зуміла завоювати прихильність Віктора. Однак незабаром їхній шлюб став звичайним.

Світлана народила сина Юру, а Віктор влаштувався шкільним учителем, поки вона працювала у їдальні. Згодом Світлана втратила спокій, відчуваючи себе спійманою у пастку стосунків без кохання. Це невдоволення призводило до того, що вона часто йшла з дому, не повертаючись на ніч.

Оскільки ситуація вдома ставала гіршною, Світлана вирішила зникнути, переїхавши до іншого міста разом із сином Юрієм. Вона знайшла роботу кухарем і майже не бачилася зі своїм сином, який сумував за бабусю з дідусем і у якого були натягнуті стосунки з батьком.

Світлана все ще чекала, коли в її життя увійде чоловік… Такий шанс представився, коли вона зустріла Ігоря – культурного та симпатичного чоловіка, якого більше приваблював Юрій, ніж вона.

У них встановилися тісні стосунки, і Ігор запропонував Світлані та її синові переїхати до нього. Світлана погодилася, і Юрій процвітав у компанії Ігоря, який став для нього справжнім батьком.

Проте прагнення Світлани до особистого щастя незабаром призвело до того, що вона пішла від Ігоря до іншого чоловіка.

Незважаючи на те, що вона переїхала до нового партнера і навіть народила йому дочку, вона усвідомила свою помилку: Юрій вважав за краще жити з Ігорем, який став йому батьком, якого він завжди потребував.

Через роки, коли Юра виріс і став успішною людиною, Світлана остаточно визнала свої недоліки і подякувала Ігорю за виховання її сина. Батьківство – це не тільки біологічні узи. Важливо те, хто ростить та виховує дитину.

КІНЕЦЬ.