Мати Лілії лаяла свою 36-річну дочку за народження третьої дитини, звинувачуючи її у зневазі до виховання дітей. Лілія та її чоловік займалися власним бізнесом, тому вони не мали часу на дітей, і вони найняли няню. Коли няня захворіла, Лілія, не маючи іншого виходу, звернулася за допомогою до своєї матері, Антоніни, хоч ніколи раніше не просила її про допомогу. Лілія багато працювала, щоб забезпечити своїх дітей та намагалася брати максимальну участь у їхньому житті.

Мати Лілії ж зосередила свою увагу на молодшому синові, Вікторі, його дружині та їхніх чотирьох дітях, допомагаючи їм матеріально та у догляді за дітьми. Вона возила онуків від сина до себе на дачу, але не втрачала нагоди критикувати Лілію за те, що та мало часу проводить зі своїми дітьми. Антоніна погодилася посидіти з дітьми Лілії одну годину, але прочитала їй лекцію про недбалість і зажадала після повернення Лілії 20.000 на басейн і нову куртку.

Згодом несподівано для самої Лілії виявилося, що вона матеріально забезпечує не лише свою матір, а й сім’ю брата, адже частину грошей її мати регулярно віддавала йому. Це було дуже прикро, враховуючи те, з яким нахабством та злістю Антоніна вимагала у дочки грошей, хоч та й давала їй частину з кожної зарплати…

Дружина брата Лілії не працювала, тому з фінансами у них було не дуже добре. Тим часом Лілія не могла дозволити собі навіть один вихідний на місяць. Розчарувавшись у всіх, Лілія вирішила, що більше не хоче спілкуватися з матір’ю. Вона була впевнена в тому, що може сама впоратися зі своїми справами, навіть у надзвичайних ситуаціях, як тоді, коли захворіла їхня нянька.

КІНЕЦЬ.