Антон вже не міг дочекатися коли приїде на розпис зі своєю коханою.

Він з Іриною зустрічався вже більше 2 років.

Батьки Антона були проти весілля, але де молодий хлопець буде слухати. Вони йому завжди розповідали, що Ірина є нехорошою і водить його навколо пальця, лише через те, що він на неї тратить гроші.

Чекаючи на сходах РАЦСу я починав нервувати і про щось здогадуватися що вона не прийде, адже з батьками вона мене не познайомила.

Та і я навіть не знаю де точно вони живуть, постійно ми були лише на орендованих квартирах.

Пройшло декілька годин стоячи на сходах, і збираючись уже йти я побачив дівчину у весільній сукні яка стояла та плакала.

Що трапилося чому наречена так гірко плаче? – запитав я її
Мій наречений не з’явився та не відповідає на дзвінки, здається він мене кинув перед вінцем. – Крізь сльози відповіла вона. Дивлячись на мене.

Тоді мені в голову прийшла дуже дивна ідея та я навіть її не обдумував.
Моя наречена вчинила так ж. Можливо все ж одружимось, але не на тих на кому хотіли.

Давай все ж це зробимо – відповіла дівчина навіть не думаючи довго.

Ми пішли під вінець, навіть якщо ми завтра розлучимось все одно зробимо це сьогодні. Я пояснив це своїм батьками вони були проти, як і її батьки.

Але ми одружилися, і навіть відсвяткували це з гостями у ресторані. Батьки все ж також пішли на банкет.

Чесно сказати я не пам’ятаю чим закінчився вечір, і я проснувся в незнайомому ліжку, та чув звуки з іншої кімнати, пішовши туди це була кухня, на якій поралась моя “тимчасова” дружина.

Побачивши мене вона усміхнулася.

Я сів на диван, та ми почали говорити і сміялися згадуючи що трапилося вчора.

А сьогодні ми розвестися не зможемо бо сьогодні субота і РАЦС не працює як і завтра.
Тоді я вирішив і запитав її можливо нам сходити на побачення. І вона погодилася, але лише після того як вип’є кави.

На сходивши на побачення, ми зрозуміли, що нам приємно один з одним, і маємо спільні захоплення, та ми продовжили ходити на побачення що було дивно, адже ми так і не розлучились.

А зараз в нас чудові відносини і ми вже близько 4 років живемо разом, і чекаємо на поповнення в сім’ї. Напевне те що Ірина зробила тоді було найкращим її рішенням. Можливо вона справді була зі мною лише через гроші, але зараз я щасливий з новою сім’єю, і ми досі згадуємо як у вас це все вийшло.

КІНЕЦЬ.