Я завжди був надто занурений у роботу. Так і вийшло, що у всіх моїх друзів є свої сім’ї, а я у свої тридцять років зовсім самотній.

Я вирішив виправити це, насамперед зареєструвався на сайті знайомств.

Знаю, що це досить банально, але логічний крок.

Там я познайомився із дівчиною Аліною.

Нехай вона і була трохи старша за мене, на два роки, це мене не зупинило, адже в іншому вона мені відразу сподобалася. Досить розумна, зібрана, серйозна, до того ж симпатична.

Майже місяць ми лише спілкувалися в інтернеті, а потім таки домовилися сходити на побачення у кафе. У житті Аліна виявилася навіть кращою, ніж на фото!

Все починалося стандартно, ми замовили чай та десерт, досить мило балакали.

І ось під кінець Аліна попросила рахунок і сама за себе заnлатила. Я трохи здивувався.

-Та не варто було так робити! -Ти хотів, щоб я ще й за тебе заnлатила?

-Фиркнула дівчина. -Та ні, навпаки, я хотів заnлатити одразу за обох.

-Не потрібно! — Якось дуже різко відповіла дівчина. -Але чому?

-Ага, заnлатиш за якийсь десерт, потім спробуєш затягнути до себе додому і буде так, наче я тобі щось винна. Я був вражений, доки я не знав, що сказати, дівчина зібралася і пішла. Що з дамами нині не так, га?