Ми майже рік жuвемо разом з свекрухою. Я тримаюся з останніх сил, щоб не nіти. Вона просто відчуває моє терпіння і постійно…
Моя свекруха дуже хитра і спритна жінка. Вона створила такі умови, що ми вже на межі роз лучення. Хоча, може бути, вона цього і добивалася. Ми з чоловіком одружені майже три роки. До цього я жила на зйомній квартирі. Квартиру мені здавала моя родичка.
Пізніше я познайомилися зі своїм майбутнім чоловіком. Ще перед тим, як піти в РАГС, я зустрілася з його батьками. Свекруха прийняла мене привітно, і все було добре. Вона запропонувала жити з нею, але ми відмовилися.
Але через рік вона прийшла до нас і сказала, що збирається куnити в подарунок нам квартиру. Незабаром свекруха почала оформляти документи, і запропонувала нам переїхати до них, і пожити разом якийсь час. Чоловік був у повному захваті, весь час говорив, які у нього батьки хороші.
Я погодилася пожити у свекрів. І тут-то все і почалося. Ми майже рік живемо всі разом. Я тримаюся з останніх сил, щоб не піти. Свекруха просто відчуває моє терпіння. Вона постійно спостерігає за мною, повчає, весь час дає поради.
То я nогано попрала, то сорочку чоловікові не так погладила, то ми прийшли пізно, завадили заснути. Про кухню і говорити нічого. Все, що приготувала я — отрута, а не готую — ледащо і бездельница. Вмовляла чоловіка оселитися на знімній квартирі. А він все тягнув — мовляв, потерпи трохи, незабаром у своїй квартирі будемо жити.
Тепер я ненавиджу свою свекруху, і думаю, що вона мене теж. Підозрюю, що вона хоче від мене позбавитися. А чоловік мені не вірить і каже, що я все вигадую.
І якщо я його люблю, то повин на і до мами його добре ставитися, адже вона нам подарувала квартиру. Але я впевнена, що свекруха спеціально все так зробила, щоб я сама пішла від її сина. Що ж мені тепер робити?
КІНЕЦЬ.