Моя дружина маленького зросту. Ірина розповідала, що у школі дуже комплексувала з приводу цього. На фізкультурі вона стояла останньою, її завжди садили за першу парту. Однокласники з неї сміялися.

Батьки навіть на баскетбол її записали з думкою про те, що Ірина витягнеться. Та стало ще гірше, оскільки в порівнянні з іншими дівчатами Ірина виглядала як першокласниця. Хтось з присутніх зняв їхнє тренування на телефон та виклав в інтернет, відео відразу стало вірусним та Ірина ще більше почала комплексувати.

Ми з Іриною познайомилися в університеті, мені відразу впала в око її мініатюрність. Це було так мило. Коли почали зустрічатися, то Ірина поділилася зі мною своїми спогадами, а я заспокоїв її сказавши, що з її зростом носитиму її на руках.

Після закінчення університету ми одружилися та стали жити на квартирі, яку заповіла мені бабуся. Якось до нас зайшов голова ОСББ, я був на кухні, а Ірина відчинила йому двері. Коли Ірина відчинила двері, він здивовано поглянув на неї та запитав:

– А хтось з дорослих вдома? Ти чому відчиняєш двері незнайомим чоловікам, мама тебе не вчила, що це небезпечно?

Ірина почала голосно сміятися та сказала, що вона вдома за старшу. В той час я вийшов із кухні та все пояснив нашому несподіваному гостю. Ми разом посміялися над ситуацією, що склалася.

Запросили Віталія на чай, а він почав виправдовуватися, сказав, що подумав, ніби Ірина підліток. Адже Ірина молодо виглядає через маленький зріст, тендітну будову тіла та молоде обличчя.

Ірина цьому невимовно зраділа, вважаючи, що скоро їй уже за двадцять. Усі комплекси з приводу зросту вмить розчинилися та Ірина почала вважати, що їй сильно пощастило. З того часу дружина розповідає свою історію з посмішкою на обличчі та більше не комплексує з приводу зросту, а я, як і обіцяв, ще й досі ношу її на руках.

Та коли йду з дому, наказую дружині стороннім двері не відчиняти.

КІНЕЦЬ.