Ніколи б не могла подумати, що люди можуть бути такі 3лі.

Нещодавно я отримала права на водіння автомобіля. Ну як отримала, тато заплатив гроші кому потрібно та у мене вони з’явилися разом з новеньким автомобілем. До того тато навчив мене водити автомобіль та у мене все виходило. От лише паркування для мене було як китайська грамота. Але то таке, навчуся якось.

З 22 років я проживаю окремо в багатоповерховому будинку. Сусіди мені не дуже подобаються, вони якісь заклопотані, постійно на щось жаліються, їм увесь час щось не подобається.

Хай собі жаліються, я ж не проти. Кожен розважається як може, тільки б мене не чіпали. Але останнім часом вони дістають мене зауваженнями з приводу того, як я паркуюся.

А що я зроблю, якщо це дається мені важко, тато мене вчив як це робити, але я забула. Та й місця буває для паркування мало, то й доводиться паркуватись там, де воно є. Іноді це може бути дитячий майданчик. Я не розумію суть претензій, ну хто з дітей узимку буде на тому майданчику гратися, пісочницю ж снігом засипало, а сніговиків можна поліпити в іншому місці.

А одного разу, коли моє авто було припарковане біля входу у під’їзд, то один нахаба, відчиняючи двері його подряпав. Оце вже він у мене отримав на горіхи.

Сьогодні взагалі об одинадцятій ранку мене розбудила сигналізація. Ну мають люди совість чи ні, я о дванадцятій лише прокидаюся, ще годину могла спати, а тут таке. Бачите, авто моє перегородило йому дорогу і він не може виїхати. То це хіба причина бити ногами мою ластівку. Довелося відчинити вікно та вимкнути сигналізацію, сон мій був перебитий. Дякую, добрий сусіде!

О другій годині дня я вийшла з дому, бо мала їхати на манікюр, підійшла до свого авто, то побачила, що цей недоумок написав на капоті фарбою: “Я не вмію паркуватись!”. Ні, ну не телепень?

Я сказала вголос усе, що про нього думаю. Усі сусіди сміялися над цією ситуацією, а мені чомусь було не до сміху. По місту їхала з цим надписом. Так соромно мені ще ніколи не було.

Довелося замість манікюру везти мою ластівку фарбуватись. В салоні, де я фарбувала авто теж на мене дивилися скоса. Вони що, зговорилися? Я розповіла про все моєму таткові, він сказав, що вони не праві, а я розумниця. Хоч хтось мене розуміє.

КІНЕЦЬ.