Я досі не можу зрозуміти, чим я думала кілька років тому. Ось яким місцем я думала? Справа в тому, що я була заміжня за Ігорем близько 5 років. Ми мали спокійне сімейне життя середньостатистичної пари.

Мій чоловік повертався з роботи, валився на диван, включав якийсь фільм, я готувала нам щось до фільму і сідала поруч. То був максимум нашої романтики. Ми разом не гуляли, нікуди не ходили. Життя з Ігорем здавалося мені нудним і однотонним.

Саме в цей час у нашому офісі з’явився новий співробітник: Дмитро — високий, накачений, широкоплечий красень з білою посмішкою і тонким смаком в одязі. Зі всіх жінок колективу, які мліли від одного його вигляду, Дмитро звернув увагу саме на мене. Ось так, власне, я й завела собі коханця.

Мені було так добре з Дімою… я думала, ми створені один для одного, адже нам серйозно було дуже цікаво проводити один з одним час: гуляти, відвідувати різні заходи у місті, досліджувати нові парки розваг тощо.

Якось Ігор повернувся додому раніше часу і застав нас із Дмитром у ліжку. Я розповіла чоловікові все і наступного дня він подав на роз лучення, сказавши, що бачити мене більше не бажає. Це було взаємно, адже тоді я переїхала до Дмитра. Спочатку все було добре, але потім Дмитро став сkаржитися на те, що я nогано готую, nогано виглядаю, nогано забираюся, та й загалом стара для нього.

Через півроку таких сварок та нездорової атмосфери в будинку, я і з Дмитром роз лучилася і повернулася жити з мамою. Нещодавно я побачила Ігоря у парку з однією дівчиною. Мій kолишній чоловік виглядав так добре, вони були такі щасливі… Тут я й зрозуміла, що втра тила своє щастя в особі Ігоря.

КІНЕЦЬ.