Декілька тижнів тому я їхала автобусом до Польщі. У мене там живе тітка, до якої я їхала в гості, але з розрахунком, там і залишитись. Зі мною у автобусі їхала молода жінка з п’ятирічною дитиною. Ми з нею розговорились. Вона вирішила поїхати у Польщу, бо не могла залишатись у своєму місті.

Ми обоє розуміли, що у новій країні нам прийдеться починати усе з початку. Моя нова знайома називалась Олесею, вона майже усю дорогу плакала і пригортала до себе свою донечку.

Я старалась, як могла заспокоїти молоду жінку. Я говорила їй, що вона має заспокоїтись і перестати плакати, бо на неї дивиться її дочка. Заради дитини вона має бути сильною.

Згодом, виявилося, що Олеся ніколи не була закордоном, вона не мала у Польщі знайомих. Вона родом з невеликого міста біля Запоріжжя. Вона сама виховувала дочку, бо чоловік пішов від неї одразу після народження дитини.

Коли її чоловік побачив дочку, то сказав, що вона на нього та на його родичів не схожа і тому це не його дитина. Звідки беруться такі чоловіки…, подумала я про себе. Олесі було дуже образливо чути такі слова від чоловіка, вона говорила Артуру, що дитина, ще маленька і зараз рано говорити про те на кого вона схожа. Але чоловік не хотів її слухати.

Олеся ще й досі не розуміє чому її чоловіка засумнівався в ній, адже вона його щиро кохала і ніколи його б не зрадила.

Вона познайомилася з Артуром в університеті, він був її одногрупником. Коли вона його побачила, то зрозуміла, що закохалась.

– Мене виховувала бабуся, бо мої батьки загинули в автокатастрофі коли мені виповнилось чотири роки. Коли закінчила школу бабусі теж не стало. – розповідала мені Олеся. – Я завжди мріяла про сім’ю, тому коли ми почали з Артуром зустрічатись я думала, що я вийду за нього заміж і ми будемо завжди разом.

Я думаю, що про мене погані речі могла наговорити Артуру його молодша сестра. Коли він мене з нею познайомив, я одразу зрозуміла, що я їй не сподобалась. Коли ми були на самоті сестра Артура сказала, що її брат колись зі справжніми красунями зустрічався, а я поряд з ними сіра мишка. Вона не розуміла, що її брат у мені знайшов. Мені було тоді дуже образливо, але я вирішила промовчати.

Після закінчення університету ми одружились. Сестра Артура не змінила своєї думки щодо мене, я їй зовсім не подобалась. Наталя навіть не захотіла прийти на наше весілля, сказала брату, що має терміново їхати в інше місто.

Через декілька місяців я завагітніла і думала, що Наталя після народження дитини змінить свою думку про мене. Але коли вона побачила племінницю, то сказала, що дівчинка не схожа на її брата. Я тоді вирішила не звертати увагу її на слова. Але через декілька днів мій чоловік сказав мені, що сумнівається в тому, що дитина його. Я тоді була шокованою, бо не очікувала, що мій чоловік може таке сказати. А через три дні Артур зібрав свої речі і пішов від мене.

Я пробувала його переконати залишитись, казала, що зроблю тест ДНК. Але він не хотів мене слухати. Сказав, щоб я більше його не шукала і не дзвонила до нього.

Добре, що тоді мене підтримала моя подруга і я з її допомогою я швидше змогла пережити розлучення. Вона допомогла мені доглядати за дитиною. А коли дочка підросла, я віддала її у садок, а сама пішла працювати касиром у супермаркет. Артур до мене так і не повернувся, він жодного разу не подзвонив до мене і не поцікавився, як справи у мене і у дитини. А зараз я змушена їхати закордон.

– Не переживай, я їду до тітки, ти можеш поїхати зі мною. Я попрошу, щоб вона також тобі допомогла. Все буде добре, віддасть дитину у дитячий садок і знайдеш роботу. – сказала я своїй співрозмовниці.

Олеся погодилась поїхати зі мною до моєї тітки. Ми жили у квартирі Галини Степанівна два місяці. За цей період ми знайшли роботу, Олеся влаштувала дочку у садок і зараз ми уже переїхали на орендовані квартири.

Олеся працює у супермаркеті, вона викладає товар. А декілька тижнів тому вона познайомилась на роботі з дуже хорошим чоловіком. Коли він її побачив, то зрозумів, що закохався. Після декількох побачень він пропонує їй переїхати жити до нього. З дочкою Олесі він швидко знайшов спільну мову. Я вірю, що у моєї подруги все складеться добре, адже вона на це заслуговує.

КІНЕЦЬ.