Брат з дружиною привів у світ вже шосту дитину. А жити хоче за наш рахунок. Чим ти, чоловіче, думаєш?
Мій брат Михайло в дитинстві завжди приносив клопоти для батьків. У школі на нього скаржились учителі. Успішність у нього добряче кульгала. Дисципліна теж була на 0. Батьки не могли йому дати ради. Мама тільки плакала від нього. А батько міг його тільки зайспокоїти, показавши ремінь.
У підлітковому віці теж нічого не змінилось. Наша мама в той час навіть стала сивою від постійних переживань. В Михайла з’явилися дивні друзі з якими він гуляв до пізна. Одного разу нашого Михайла за вухо привів власник продуктового магазину, який знаходився недалеко від нас.
Виявляється, наш Мишко зі своїми друзями вирішив поцупити з магазину цілий блок шоколадок та велику упаковку пляшок Кока-коли. “Друзі” з продовольством встигли втекти,а Мишка спіймали. Володимир Андрійович, власник магазину, був добряком. Пошкодував хлопця. В поліцію вирішив не звертатись, але провчити хлопця треба було. Після того випадку Міша цілих два тижні ходив мити підлогу у магазині.
Брат змінився. Став допомагати батька по господарству. Після 11 класу пішов вчитись в аграрний коледж. Батьки мої вже нарешті видихнули.
У 23 роки Михайло одружився на хорошій спокійній Надії, і пішов жити у приймаки. Батьки вже нарешті зітхнули з полегшенням. Але Михайла потягнуло тепер в іншу крайність. На городі працювати не хоче. За професією теж. Живуть на дитячі виплати.
Мають пільги як багатодітна родина. Михайло з дружиною привів у світ ось вже шосту дитину. На сьому чекають. Михайлу та Надії тільки 33 роки. А жити хочуть за чийсь рахунок. Постійно хтось їм має допомогти: батьки, родичі чи сусіди.
Чим ти, чоловіче, думаєш? Як ти потім цих дітей будеш ставити на ноги?
Ось і живуть вони в маленькій хаті на 3 кімнати. Городиною, яйцями, молоком та свининою їх забезпечують батьки. Я з чоловіком живу в Києві, маю бізнес. Теж допомагаю грошима. Але вже втомилась відправляти брата на роботу. Навіть пропонувала йому роботу у себе на фірмі. Не хоче… А правда? Для чого працювати. Як власні діти-це золота жила… Та й батьки допомагають.
А Ви як вважаєте? Як переконати Михайла змінити життя?
КІНЕЦЬ.