Якось матір сказала своєму синові: “Від твого ставлення до жінки, з якою живеш залежатиме чи літатиме вона поруч з тобою, чи подружнє життя для вас обох стане тягарем”. Тоді, Андрій не до кінця міг осмислити мамину мудрість. Він так і не зрозумів, що вона мала на увазі. Довго думав, та ніякого висновку не зробив. Нічого, з часом зрозуміє.

Коли познайомився з Лізою, йому здалося, що вона цілком підходить для сімейного життя. Дівчина мала усі необхідні якості. Вона була красива, добра, розумна й гарно вихована. Саме такою він уявляв майбутню дружину.

Зустрічались вони менш як рік, коли Андрій впевнився, що все у Лізі його влаштовує. Не гаючи часу зробив їй пропозицію. Дівчина одразу погодилась вийти за нього заміж. Спершу подружнє життя йшло гладко. Та коли емоції пристрасті згасли, Андрій побачив, що не все так ідеально і багато речей почали його дратувати. Він звертав увагу на дрібниці й не стримував себе у докорах.

Ліза не стала терпіти такого ставлення й покинула його. Їх шлюбу судилося протриматись лише пів року. Після цього вони розлучились. Андрій не дуже журився з цього приводу. Мабуть, і почуття до жінки у нього були не справжні. Так, банальна закоханість, яка розвіялась, як тільки втрутився побут. Але холостякувати довелось не довго.

Коли зустрів Андріану, зрозумів, що таке справжнє кохання. Він ні до кого ще не відчував того, що відчував до цієї дівчини. Вагань не було – вже за два місяці він запропонував їй руку і серце. Андріана попросила дати їй час на роздуми. Але думала вона не довго й погодилась на пропозицію закоханого кавалера.

З новою дружиною усе було по новому. Андрій постійно говорив коханій, як любить та цінує її, хвалив її господарські якості та зовнішній вигляд. Андріана просто випромінювала щастя і впевненість. І всі його слова не були звичайними лестощами, дружина й справді підтримувала порядок у дому, смачно готувала й не забувала доглядати за собою та піклуватись про чоловіка. А коли щось не вдавалось, то Андрій замість того, щоб докоряти, втішав кохану й підтримував.

Йому не доводилось вигадувати компліментів, вони самі сходили з його уст. Нарешті Андрій зрозумів мамину мудрість. Коли дружину хвалиш, цінуєш, підмічаєш її успіхи, піклуєшся про неї, то й те саме отримуєш сторицею. А щаслива жінка робить усіх щасливими навколо себе. І навпаки..

КІНЕЦЬ.