Ми довго прожили з моєю дружиною. Здавалося, що ми жили у злагоді, обоє здатні до конструктивного діалогу та можемо порозумітися в будь-якій ситуації. Донька Анастасія навчалася у випускному класі та думала над тим, куди далі буде йти вчитися. Усе було рівно та спокійно.

Та якось відразу після пробудження моя дружина Тетяна раптом почала складати свої речі у валізу. Її день почався не з кави, як це було завжди, а зі збору речей. Коли я запитав у Тетяни що відбувається, вона повідомила, що йде від мене до іншого чоловіка. Додала, що зараз вона від нього вагітна. Причин залишатися зі мною немає.

Тетяна хотіла розділити наше майно навпіл: забрати собі дачу, а мені залишити автомобіль. Якщо не брати до уваги той факт, що все це відбувалося як сніг на голову, мене все ж таки розлютило таке нахабство дружини в питанні поділу майна. Крім того, Тетяна розсудила так, що, оскільки у неї тепер буде нова сім’я, то Анастасія залишиться зі мною. Донька зовсім не була до такого готова, оскільки вважала нас ідеальною сім’єю. В такому вразливому віці вона хотіла, щоб її мама була поруч. До того, що сталося, вона не була готова…

Анастасія відмовлялася спілкуватися з мамою. Я не був причиною цьому, навпаки, хотів, щоб у доньки було спілкування з обома батьками. Анастасія вступила до вищого навчального закладу та почала увесь час десь пропадати. Періодично я бачив Тетяну у місті та ми лише віталися, як давні знайомі. Іноді вона була сама, іноді зі своїм новим чоловіком та новонародженим синочком. Я не помітив, що вони щасливі разом, їх новий чоловік дивився десь убік, Тетяна була наче засмучена.

Йшли роки, Анастасія закінчила навчання, пішла працювати. Вона стала справжньою красунею, мала багато залицяльників та заміж не поспішала, адже була розчарована подружнім життям, зважаючи на мій гіркий досвід. Зосередилася повністю на кар’єрі.

Я теж був самотнім. Хоча часом було так погано, хоч вовком вий, я нікого собі не шукав. Я насолоджувався кожною прожитою хвилиною, купив собі велосипед, проводив багато часу на свіжому повітрі. У мене з’явилися однодумці, ми разом почали подорожувати на велосипедах.

Якось сталася одна несподіванка. До мене додому прийшла Тетяна разом з маленьким хлопчиком. Вона мала поганий вигляд, була чимось засмучена. Видно було, що вона хоче про щось поговорити. Я запросив її з маленьким Назарчиком в дім, зробив кави та приготувався вислухати її розповідь.

Тетяна розповіла, що її новий чоловік систематично її зраджував, особливо тоді, коли вона була на останніх місяцях вагітності. Спочатку він це приховував, а потім, коли фігура Тетяни змінилася після пологів, почав відкрито про це заявляти.

Тетяна не знала що їй дала робити, адже тепер її чоловік хоче подати на розлучення і йти їй нікуди. Вона припустила, що ми могли б знову разом жити, та я сказав, що не зможу їй пробачити, але зроблю усе, що від мене залежить, щоб допомогти їй з сином.

Тетяна з Назарчиком оселилися на дачі, а я залучив усі свої знайомства для того, щоб колишній чоловік Тетяни належно платив аліменти після їх розлучення. Згодом почав їм допомагати продуктами та тоді, якщо потрібно було щось відремонтувати.

КІНЕЦЬ.