Декілька тижнів тому я їхала автобусом у інше місто у гості до подруги. Біля мене сиділа маленька дівчинка. Через деякий час я зрозуміла, що дитина подорожує сама, бо її мати вийшла на попередній зупинці.

Я уже давно планувала приїхати у гості до Світлани. Ми давно не бачились. Вона не могла приїхати до мене, бо у неї маленькі діти, тому ми вирішили, що у гості поїду я.

Я купила квиток на автобус, їхати потрібно було п’ять годин. Автобус був наполовину заповненим, біля мене сиділа молода мама, яка тримала дочку на руках. Ми з нею познайомились і розговорились. Жінку називалася Мирослава, а її дочка – Наталя. Дівчинці було два роки.

Після розмови я спокійно заснула, бо їхала до кінцевої зупинки. Через деякий час мене розбудила сирена від поліцейської машини, наш автобус різко зупинився і двоє поліцейських зайшли до нього.

Я не розуміла, що трапилося, аж поки один з nоліцейських не підійшов до маленької дівчинки, яка спокійно спала біля мене.

– Щось сталось? – поцікавилась я у поліцейського.

Він здивовано подивився на мене:

– Невже ви не помітили, що ця маленька дівчинка їде сама?

– Але ж вона їхала з матір’ю. – відповіла я і оглянула автобус у пошуках Мирослави.

– Її мати вийшла з автобуса ще дві години тому.

– Я не помітила, бо спала. – здивовано відповіла я.

Працівник поліції сказав мені, що Мирослава вирішила покинути свою дитину. Коли дівчинка заснула її мати вийшла з автобуса залишивши дитину саму.

Вийшовши з автобуса на потрібній їй зупинці молода жінка пішла до себе додому. Коли сусідка побачила, що Мирослава прийшла додому сама, то запідозрила щось погане. Вона вирішила викликати поліцію.

Горе-матір спочатку працівникам поліції розповідала, що залишила дитину у бабусі. Але вони перевірили інформацію і Наталі там не було. Жінці довелось зізнатись, що вона залишила дівчинку у автобусі.

На щастя працівники поліції сповістили своїх колег, що автобусі їде маленька дитина без супроводу і ті швидко зреагувала та зупинили автобус і забрали дитину. Зараз дівчинку мають відвезти у дитячий будинок.

Після почутого я довго думала, мені було жаль Наталю. Я не розуміла, як мати може покинути рідну дитину.

Я знаю, що таких історій коли безвідповідальні батьки залишають своїх дітей є дуже багато. Добре, що сусідка Мирослави сповістила поліцію і дівчинку забрали з автобуса. Набагато гірше було якби дитина вибігла сама з автобуса на зупинці у пошуках матері.

КІНЕЦЬ.