Це історія про мій шлюб. Ні, я ніколи не була ревнивою дружиною, просто, жінки мене зрозуміють. Чуйка моя мене ніколи не підводить. Відчувала я. Я останній місяць не вилазила з телефону свого чоловіка. Студіювала його соціальні мережі.

Там все ідеально! Все чисто, ніхто йому не пише, ну я про дівчат. Все дійшло до моєї параної. Я стала пред’являти йому абсолютно за кожну дрібницю починаючи від його соціальних мереж, закінчуючи його приходом додому, не в точний час.

Він навіть мене один раз помітив, коли я лазила в його телефоні, поки він був в душі. Вийшов такий, а я з його телефоном, ось, що мені потрібно було говорити? — Я, просто, час дивилася. — нічого розумнішого я не придумала тоді. І через місяць, коли я в черговий раз відкрила його телефон, йому прийшло смс: «Котик, Я сумую! Коли Побачимося?».

І ось тут я зрозуміла, що чуйка то моя не підвела мене. — Котик, йди тобі тут з ремонту пишуть, кажуть, що сумують. — Це ти винна. Запилила мене своїми ревнощами. Ось мене і дістали такі відносини. Я втомився від конфліkтів. Знайшов собі нормальну, яка мене не пиляє.

Да уж через п’ять років шлюбу, він не витримав один місяць, нічого не зробив, щоб мої сумніви роз віялися, я ще й винуватою виявилася. Я його nиляла. Шлюб і відносини, це робота двох. Якщо тобі не хочеться цих відносин, почуття твої пройшли — йди відразу. Не потрібно зраджувати, йти шукати на стороні, того що тобі не вистачає. Якщо це не твоя людина, не муч його, піди.

Так складно, звичайно, роз лучитися спокійно, але відносини, це відповідальність, це робота двох, а не одного. Якщо вже дружина або дівчина почала тебе пиляти нема за що, і ти її все ще любиш, розбий її сумніви, не дай відносинам роз валитися помилково, за здогадками. А як ви вважаєте? Це я винна в тому, що чоловік знайшов іншу?

КІНЕЦЬ.