З Андрієм ми познайомились на вечірці. Хлопець старший за мене на кілька років. Коли ми познайомилися, він уже працював. Після кількох місяців стосунків він запропонував мені одружитися. Весілля грати не стали, скромно розписалися в РАГСі і з’їхалися.

Невдовзі мені вдалося знайти роботу. Мене взяли секретарем у юридичну контору. Після півроку шлюбу я заваrітніла. Коли я була на п’ятому місяці, від знайомих мені стало відомо, що Андрій мені зраджує з колегою. Мене поранило найбільше те, що це триває протягом усього нашого шлюбу.

Коли я повідомила чоловіка, що знаю про все, він одразу почав вибачатися. Ми поговорили, і я вирішила пробачити йому, щоб зберегти шлюб. Чоловік обіцяв, що більше з тією жінкою не зустрічатиметься. Після цієї ситуації я поїхала до села відвідати батьків. У перші дні все було нормально, а потім Андрій почав грубити мені, коли я дзвонила. Це здалося мені дивним.

За два дні я поїхала до ліkарні на чергову гінеkологічну консультацію. Коли вийшла, почався дощ, зателефонувала чоловікові і попросила, щоб він переказав мені гроші на таксі, але отримала у відповідь: -Сама за себе плати!

Він просто скинув слухавку після цих слів. Повернувшись у квартиру, я виявила, що він зібрав речі та поїхав. Ну що ж, так навіть краще. Тепер я думаю, що даремно взагалі вибачила йому зраду.

КІНЕЦЬ.