День у Каті видався невдалим. А ще ж треба забрати сина з садочка і встигнути приготувати улюблений салат чоловіка. Славко якраз повертався з відрядження. Побачивши в автобусі вільні місця, Катя з полегшенням сіла біля віконця. Вона проїхала одну зупинку і байдуже глянула у вікно. Раптом жінка застигла від несподіванки! – О, Боже! Та це ж він! Точно він… – тільки й подумала вона

 

День у Каті видався невдалим – завал на роботі, безглузда сварка з подругою…

Вечір не передбачав, що вона відпочине. Забрати із садка молодшого, допомогти з уроками старшому.

А ще потрібно встигнути приготувати улюблений салат чоловіка – він повертався з відрядження. Це традиція, її порушувати не можна.

Побачивши в автобусі вільні місця, Катя з полегшенням сіла біля віконця.

Катя проїхала одну зупинку. Вона байдуже глянула у вікно автобуса і раптом застигла від несподіванки!

-О, Боже! Та це ж він! Точно він… – тільки й подумала вона.

У вікно вона помітила Славка – своє студентське кохання…

На мить їхні очі зустрілися – він також її впізнав. Катя поспішила відвести погляд.

Автобус поїхав, Катя озирнулася, Славко махав їй рукою.

Враз спливли спогади – ось вони знайомляться, ось душа співає від щастя, ось вона поспішає на перше побачення.

Здається, все було буквально вчора.

Славко навчався на третьому курсі, вона була на два роки молодшою.

З самого початку юнак ставився до неї, як заступник, неначе до нетямущої дівчинки. А Катя закохалася без пам’яті, впевнена була, що зустріла свого судженого.

День, коли вони поцілувалися, був незвичайним. Група студентів поїхала на екскурсію у Львів, все сталося, коли вони гуляли в центрі.

Того дня Катя зрозуміла, що Славко також закоханий. Вони почали зустрічатись.

Через кілька місяців коханий почав вимагати більшого. Для Каті це було неприйнятно.

Вихована у строгих сімейних традиціях, дівчина не уявляла близьких стосунків поза шлюбом.

Не одразу, але Славко став віддалятися, вони бачилися дедалі рідше.

Якось у коридорі Катя почула, як коханий розмовляв із кимось по телефону.

Славко її не бачив – стояв спиною. Вона не вірила своїм вухам. Слова, які казав Славко були такі самі, які нещодавно він казав їй!

Дівчина розвернулася і різко пішла. Так несподівано завершився її перший роман…

Без надій і розчаруванням у чоловіках.

А ще – упевненістю, що ніхто й ніколи її не полюбить. Щоб якось відволіктися, Катя з головою поринула у навчання, і та сесія стала найвдалішою за п’ять років – усі іспити вона склала на «відмінно».

Але життя тривало, і незабаром після отримання диплома Катя зустріла іншого Славка.

Вони познайомилися на весіллі її подруги, і з першого дня були нерозлучні.

Якось одразу обоє зрозуміли, що зустрілися невипадково.

Хлопець з розумінням ставився до своєї скромної дівчини, не квапив події, вони разом вчилися розуміти один одного.

Звичайно, бувають сварки, але Славко-другий вміє знайти такий вихід, що нікому не було прикро.

Катя так не вміла, але із чоловіком завжди легко погоджувалася.

…Всі спогади пролетіли в голові за секунду, під час якої автобус проїжджав повз людину, яку Катя колись любила.

Серце наповнилося теплом та вдячністю. Жінка раптом усвідомила – якби не сталося в її житті історії зі Славком-першим, невідомо, як склалися б стосунки зі Славком-другим. Перше кохання стало першим кроком до дорослого життя.
Ось уже десять років вони із чоловіком живуть душа в душу. Зростають сини, в сім’ї кохання та достаток.

А салат «Казка» з печерицями та куркою – окрема історія.

Колись це була єдина страва, яку Катя вміла готувати. Але саме у неї Славко спробував цей салат вперше… З того часу салат завжди чекає на Славка, коли він повертається з відрядження.

…Катя вийшла з автобуса зовсім у іншому настрої. Колишній Славко наче підсвітив її життя з іншого кута.

Коли вони з молодшим приїхали додому, виявилось – тато повернувся раніше.

На плиті готувалася вечеря, на столі стояв тортик, а Славко якраз перевіряв домашнє завдання у старшого ситна.

-А салатом можна зайнятися і завтра! – подумала Катя.

Тієї ж миті Славко сказав:

-Салатик мій улюблений в суботу зробимо – я бачив ти продукти купила. Мама моя дзвонила, хоче приїхати, скучила за онуками.

-От і чудово. А сьогодні давайте фільм якийсь подивимося всі разом, сто років уже нічого не дивилися!

Важкий невдалий день закінчився щасливим вечором.

Тому що всі негаразди йдуть тоді, коли ви поряд із коханими людьми…

КІНЕЦЬ.