Я в повному обуренні від своєї сестри. Мені за неї соромно, і вона мене зараз так дратує. Лізі завжди діставалося те, що вона захоче. Тому що вона молодша дитина у сім’ї. Коли у батьків було тяжко з rрошима, то Лізі доводилося доношувати мої речі.

Я свої речі носила акуратно, тому Ліза носила все нове. І так Ліза звикла брати все моє, свою дитячу звичку вона повторює і зараз. Я почала працювати з 17 років, намагалася нагромадити свої rроші.

Я просто мріяла жити окремо від батьків, тож одразу після університету взяла іпотеку і тепер живу як доросла людина. А ось Ліза так і звикла сидіти у батьків на шиї. Їй уже 23, час би про свою роботу замислитися, але вона не поспішає. А навіщо, якщо їй батьки дають rроші?

Вона спочатку намагалася заходити до мене в гості без попередження і брати мої речі, але я одразу й суворо відповіла: -Ліза, мої речі ти могла носити у дитинстві, коли не було можливості купити нове… Ти вже доросла людина і сама можеш заробити собі на сукні. Моє не чіпай!

Ліза все розповіла мамі, як дитина. Мама розуміла, що я права, але не могла жорстко відповісти молодшій доньці. Минув час, і мене відправили у відрядження на тиждень. Але в мене були квіти, які треба поливати. Довелося попросити Лізу доглянути квартиру. Коли я повернулася, зрозуміла, що всі мої речі лежать не так, як я їх залишала. Мої прикраси хтось чіпав, бо вони не так лежали у скриньці.

Та й різні креми теж були всі використані. Я думала, що божеволію і мені це здається. Але потім виявила, що деяких моїх речей уже не вистачає в шафі. Причому це були не дешеві сукні. А потім з’ясувалося, що ця сестра продовжувала забирати мої речі, я їй більше ніколи свою квартиру не довірю. Набридло попереджати її.

КІНЕЦЬ.