Скажу так: я чітко знала, коли чоловік став придивлятися до іншої. Kуnила печиво до чаю і пішла до kоханкu додому
Скажу так: я чітко знала, коли чоловік став придивлятися до іншої. Купила печиво до чаю і пішла до коханки додому …Я ж прожила з ним більше 25 років, можу з легкістю вгадати настрій по ході, знаю, коли посварився з шефом, коли трохи «прийняв» з друзями, коли у нього ідеальний настрій, щоб щось просити. Я знаю свого чоловіка.І коли я зрозуміла, що вже не зможу задовольнити всі його потреби і інтереси, то у мене було два шляхи: розлучення або смиренність.
Розлучення я не хотіла, тому що треба міняти житло, звички, турбувати своїми справами близьких і друзів. Мені вже 45, власне, мізки є на то, щоб розглянути варіант смирення. Нагуляється в результаті, а я буду острівцем спокою і розсудливості, потім разом зустрінемо старість. Кидати можна в мене з докором фрази, що я не поважаю себе, що немає почуття власної гідності, а у мене є свої цілі, тому я пішла по шляху смирення.
Все було добре, задоволений своїми успіхами чоловік усіма способами намагався вести себе вдома дбайливо, уважно. Поки не сталося у нього щось з панянкою. Став дратівливим, почав шукати приводи посваритися, а я розумна, не давала приводів. Але зрозуміла, що, швидше за все, дама серця стала вимагати більшого. І тут я пішла в магазин, купила печиво до чаю, пішла до неї додому.Вистежила чоловіка я давно. Через сусідів дізналася ім’я коханки.
Зараз ця інформація стала в нагоді. Стою біля дверей.- Хто там?- Ольга, це Віра, дружина Ігоря, нам треба поговорити. Що сказати, у чоловіка прекрасний смак. Струнка, приємна, але аж надто молоденька, від сили років 25-27. Дивилася на мене з жахом, ймовірно думала, що я прийшла за чоловіка боротися. Я ж всього лише зайшла поговорити. — Оля, став чайник, що ж ми не рідні один одному?
Я ось і печиво купила, давай нормально про все поговоримо, раз у нас стільки спільного.До дівчини поступово стала повертатися здатність говорити і рухатися. Вона відкрила двері, щоб я могла пройти, запропонувала тапки. Провела мене в кухню, я погладила її кішку, потім ми сіли говорити. — Вибачте …- Оль, я до тебе не лаятися прийшла. Хочу, щоб все було, як раніше, коли ти його радувала. І він повертався додому задоволений, а я жила в мирі і спокої.
Я думаю, що ти втомилася від статусу коханки, це я розумію, хочеться сім’ї, дітей, але ти ж розумієш, що у нього дочка твого віку, що вже онук є, він ходить і злиться, бо не хоче цього всього, а ти тиснеш.- Він сам сказав, що піде з часом від вас, ще раз вибачте. Мені важко такі розмови так спокійно вести, як ви. — Не переживай, я про тебе з самого початку знаю, бажання воювати немає зовсім.
Я допомогти, як тобі, так і собі хочу. Дивись …Я показала їй фотографії чоловіка в молодості, спортивний і красивий, з дітьми на руках, з дорослими дітьми. Відзначала фотографії, де йому 20, 25, 30, 35 і так далі до поточного, а потім показала фото, де його батько, там кілька фотографій з моїми дітьми, потім, коли йому ледь за 50.- Розумієш, Оль, у Ігоря повноцінне життя було вже, він все більше на батька свого схожий, ще років 5 пострибає, а далі вже болячки будуть основною темою його життя.
І втомлюється він, приходить від тебе і спить відразу, сили вже не ті. Я не проти розлучення, якщо він його захоче, я за те, щоб ви обидва дурниці не зробили, ти ж молода така ще. Він і злиться зараз, тому що сам не хоче. Йому подобається все так, як є. І тобі через пару років вже і ровесники будуть подобаться, це поки на постарше тягне, досвіду набратися.
Оля уважно мене слухала, їла печиво, явно розслабилася. Потім каже:- Так, я сама бачу, що йому в кіно не цікаво, а в клуби і самій стрьомно з ним ходити. До мене ровесники часто пристають, але вони якісь незрілі. Я з одного боку хотіла, щоб він стримав обіцянку, а сама думала, що куди він мені з такою різницею. Ви така спокійна, мудра, мама ось у мене інша, можна я Вам питання позадаю?Так ми сиділи кілька годин. Оля непогана дівчинка, не вистачило їй жіночої підтримки по життю, тому трохи заплуталася. Я допомогла зрозуміти їй, що життя просте і складне водночас.
Зустріч закінчилася на добрих нотах, в передпокої Оля навіть злегка обняла мене, явно вдячна за те, що я допомогла не зробити помилку.Ігорю про зустріч Оля не сказала, розлучилися вони явно спокійно. Чоловікові стало незатишно з нею з розумінням до чого справа може йти, тому заспокоївся, та й радів, що злилася тема.Поки ознак зрад не бачу, може вистачило.Не знаю, не загадую. Печива в магазині багато,можу ще одну молоду на шлях істинний повернути,мені не складно.
КІНЕЦЬ.