Мені так не вистачає моєї першої невістки, яка була у мого сина. Така хороша і вихована дівчинка, тільки не зрослося у неї з моїм сином, вона знайшла собі іншого чоловіка і поїхала закордон. Але син довго не переживав і знайшов собі іншу. Зробив її дружиною своєю буквально за два місяці, звуть її Жанна.

А бачила я її всього один раз і то на фотографії син показував. До весілля син не поспішав познайомити мене з Жанною. Говорив, що у них купа справ, що зараз взагалі не до гостей і всіх знайомств. Настало весілля, а мене навіть не запросили.

Син сказав, що вони з Жанною вирішили покликати тільки молодь, мені буде нудно, тому краще і не варто приїжджати. Після весілля я ще намагалася якось достукатися до сина, пояснити, що це ненормально… Він одружився, а я його наречену жодного разу в живих не бачила.

Стільки разів в гості до себе запрошував, а вони мені відповідають, що Жанна не може, вона зайнята, у неї якісь невідкладні справи. І ось нарешті я дізналася, що у мого сина скоро з’явиться дочка, а я стану бабусею. Ну на цей раз мене вони запросили в гості з такої нагоди.

Я купила синові сорочку, Жанні велику красиву книгу рецептів, а для маленької майбутньої внучки плаття. У квартирі мене зустрів тільки син. Я пішла у ванну помити руки і привести себе в nорядок після дороrи. Виходжу, і бачу, що Жанна капається в моїй сумці і розглядає подарунки…

— Ну що за старомодна сорочка, зараз в таких не ходять. А плаття для дитини занадто Сільське… а книга навіщо? Я сама не готую, ми все замовляємо додому. Я поїхала від сина зі своїми ж подарунками. Син мене навіть не втішив, ніяк не підтримав. Вже три дні не дзвонить, і я теж йому не дзвоню.

КІНЕЦЬ.