Гриша повертався додому до коханої жінки, яка чекала його довгих 6 років. Поїзд уже підходив до станції. Чоловік почав плакати. Гриша з Анною були одружені 7 років, коли він залишив її там. У них ніяк не виходило заводити дитину. Що тільки вони не перепробували – все без толку.

Тоді єдиним виходом із ситуації залишилося ЕКО. Воно коштувало дуже дорого, і пара прийняла боляче для себерішення: Гриша поїде на заробітки в інше місто, щоб накопичити грошей на штучне запліднення. Далі Гриша став Кирилом, і ось, як все сталося. Як так сталося

– Гриша досі не пам’ятає, але один фермер знайшов його на узбіччі без свідомості. Фермер пошкодував його, відніс до себе додому, обробив його рани, але потерпілий не пам’ятав, як його звуть, ким він є, як він там опинився… Фермер вирішив назвати незнайомця Кирилом (тоді було 24 травня).

Чоловік навіть оплатив кілька процедур у приватних лікарнях, але Кирило все нічого не пам’ятав. Одного разу він випадково побачив весілля і тут, як грім серед ясного неба йому стала картина: миловидна жінка пестить його по голові і каже:

— Гриш, повертайся додому, а я ж тебе чекаю! — Ганно! – гукнув Кирило, який став Грицем, — це моя Анна! Вона чекає мене! Чекає свого Гришу! Фермера пробило на сльозу. Він допоміг Григорію знайти потрібний поїзд, поклав з ним кілька банок смакоти і відправив додому.

На подвір’ї знайомого будинку грали два хлопчики-близнюки. Помітивши, як на них дивиться Гриша, ті покликали маму. Ганна вийшла з дому, сіла на підлогу від подиву. Вже після декількох хвилин обіймів і поцілунків, які чекали свого часу 6 років,

Гриша все розповів дружині. — Я ж дізналася про своє становище через місяць після твого від’їзду, — сказала жінка, — я намагалася додзвонитися, але твій телефон був у зоні дії мережі. Я вже подумала, ти покинув нас, але щось мені підказувало, що ти в мені потребуєш. Я досі шукала тебе. І ось, знайшла. Ми тебе більше нікуди не відпустимо! Так, дві краплі, що грають у дворі виявилися синами Гриші і Анни. А кажуть, чудес не буває…

КІНЕЦЬ.