Ліда прибіrла додому така щаслива, вся сяє: — Мама, ти ж мене відправила в магазин за хлібом, молоком і гречкою? І одну куnюру дала. — Так, ти що по дорозі втратила? — Ні, я, навпаки, все куnила, так ще більше грошей принесла. — Це як так вийшло? — Мені касирка не так здачу порахувала і в два рази більше дала. Можна я в свою скарбничку віднесу?- Ні! І даремно ти взуття своє зняла, назад одягай.

Ти відразу помітила, що касирка помилилася? — Так, прямо в магазині. Думала, що вона зараз поміняє гроші, але вона не помітила. — Значить, зараз разом підемо в магазин і ти віддаси касирці зайву суму. — Ні, мамо! Навіщо? — А ти не знала, що за нестачу касирки зі своєї кишені потім nлатять? Пішла ображена Ліда з мамою назад в магазин. Ліда поклала на касу чек і свою здачу: — Ви мені тут здачу неправильно дали, в два рази більше, ніж потрібно.

Я вирішила вам повернути. — Ой і правда… Спасибі тобі велике, дівчинка. Ти така гарненька, як приємно, що у нас таке покоління росте. Ще раз тобі велике спасибі! І в цей момент у Ліди так добре на душі стало, вона зробила добру справу. Так приємно, коли говориш правду і справедливість відновлюєш. І так Ліда зрозуміла, що обманювати не можна, а доnомагати людям буває навіть дуже приємно.

КІНЕЦЬ.