Олег та Вікторія одружилися сім років тому. Жили вони як усі, наро дили дитину, дороrими ресторанами не ходили, але й не потребували коштів. Вікторія займалася господарством, а чоловік ходив працювати і ліворуч. Був упевнений, що ніхто його не викриє.

Два роки тому Олегу на день народження колега подарував пса, якого назвав Тайлером на честь головного героя фільму «Бійцівський клуб». Тайлер був улюбленцем у сім’ї, шестирічний Степа любив з ним грати, Віка теж любила пса, але переважно ним займався Олег.

Тільки останнім часом він не мав часу на собаку. Після роботи він повертався пізно ввечері і часто пропадав у відрядженнях. Жінка до нього з претензіями не лізла, бо думала, що чоловік працює просто. Зрештою він заробляє гроші для сім’ї. Тому вона якось непомітно взяла на себе більшість зобов’язань, пов’язаних із собакою. Одного дня вона вийшла на прогулянку з Тайлером, проходила краєм парку.

Зазвичай вони там не гуляли, але цього дня вона вирішила змінити маршрут для різноманітності. Раптом Тайлер радісно загавкав і потягнув її у невідомий бік. Здавалося, що собака чудово знайомий з місцевістю і тягне в якесь конкретне місце. Жінка здивувалась, бо вони в принципі не бували з Тайлером у цій частині міста.

Собака привів до якогось будинку, жінка озирнулась і помітила, що у вікні на третьому поверсі майнула знайома постать чоловіка. Сумніву бути не могло, це точно був він. З під’їзду вийшла якась старенька, жінка з псом проникла всередину. Вона зателефонувала у двері відповідної квартири, відчинила незнайома дівчина в одному халатику.

-Поклич Олега, — попросила Віка, насилу стримуючи емоції. З-за спини визирнув чоловік без верхнього одягу. Він упав у ступор, коли побачив дружину на порозі будинку kоханки. Вона мовчки простягла йому повідець. — Відтепер з Тайлером гулятимеш сам, речі теж не забудь забрати з квартири. За тиждень Віка подала на роз лучення.

КІНЕЦЬ.