Як ми всі знаємо, в сім’ї в основному хлопчики бувають найшкідливішими. Чи не в nоганому сенсі, але є ж стереотип, що любов до когось показує тільки слабкий хлопчик, а справжній мужик не відчуває нічого: ні любові, ні бол ю-нічого! У мого сина також, наприклад, я іноді його обіймаю, а він відразу починає «ну тато…» з таким тоном, ніби говорить, відчепися від мене. А з донькою все не так, вона вже з малих років дівчинка дуже мила і велелюбна.

Але одного разу сталося дещо незрозуміле. Це сталося в суботу, моя дружина поїхала до мами, теща захво ріла, так що за дітьми наглядав я. Розбудив мене вранці син, та ще й як: він приніс мені сніданок в ліжко-неакуратно приготована яєчня і свіжовичавлений апельсиновий сік.

Від несподіванки я не міг повірити своїм очам, подивився пару хвилин на нього, чекав поки прокинуся, але ні, це був не сон.

У цей день у мене було таке відчуття, що мого сина підмінили. Він постійно мені у всьому доnомагав, виконував роботу по дому, і пару раз сказав, що любить нас з мамою дуже сильно. Такого раніше за сином не спостерігалося. На наступний день все знову повторилося, тільки опівдні моя дружина подзвонила мені і сказала, що у сина в той день батьківські збори.

Так ось в чому справа! Тоді я пожар тував, мовляв, треба б частіше батьківські збори влаштовувати, раз вже це ціна любові і уваги нашого сина, особливо враховуючи, що нічого nоганого про нього на цих зборах не сказали.

Джерело