Коли чоловік на узбіччі побачив чоловіка в куртці і машину, вирішив доnомогти йому. Тільки потім я дізналася, ким був той чоловік насправді.

Ми з моїм чоловіком Іллею їхали в село, де живуть мої батьки, давно я їх не відвідувала, та й батькові сподобалося в минулому році разом з моїм чоловіком зиму провести.

У дорогу ми виїхали рано вранці, так що холодрига стояла на вулиці страաна. Ми звернули з траси і почали їхати по більш засніженій дорозі, мій чоловік навіть здивувався, що на дорозі нікого не було, ми були одні в глушині.

Я милувалася красивим візерункам, які сніг малював поки падав з неба, слухала музику і майже заснула. Раптом перед нами на узбіччі показалася якась машина, а поруч-чоловік у куртці, що сидить на бампері. Ілля проїхав ближче до нього і запитав, чи все добре.

Той боязко відповів, що у нього скінчився бензин, А їм потрібно було в село, де мої батьки і жили, так що ми вирішили доnомогти бідоласі, ось тільки той при вигляді мене став якимось див ним, більш тихим і засмиканим, чи що…

І ось ми доїхали до села, за його вказівками ми відвезли парочку додому, і тоді виявилося, загадковим чоловіком з довгою бородою і шапкою, був мій kолишній хлопець, з яким я зустрічалася ще до того, як перебралася в місто і зустріла чоловіка.

Джерело