Олена увійшла до будинку подруги і ледве стрималася, щоби не закотити очі. Стіл уже був накритий, там виявилося багато знайомих осіб та одне незнайоме. Високий рудий хлопець сидів у кутку і посміхався. Олена вже втомилася від спроб подруг її з кимось звести.

Це завжди організовувалося так, начебто є абсолютною випадковістю. Настрій дівчини зіпсувався. Відчуття, ніби вона безнадійна і сама не може почати стосунки. Так, їй тридцять, але хто сказав, що вона більше ні на що не годиться? Олена поставила сумку на диван та пішла на кухню до подруги. -Ви знову за своє?

Ірина різала салат. -Про що ти? — Про ваші незручні спроби влаштувати моє особисте життя! -Олено, знову ти уявила собі казна-що. Це Юрій, колега Сергія, він запросив його відсвяткувати з нами Новий рік. -Ти думаєш, що я повірю в те, що це збіг? Знову на святі одна я неодружена і хлопець.

Іра знизала плечима. -Так, це збіг. Не треба гарячкувати. Весь вечір Олена просиділа з незадоволеним виразом обличчя. Юрко сів поруч, намагався її розвеселити, але це більше злило дівчину. Коли почалися повільні танці,

хлопець намагався її запросити, але Олена відмовилася, пояснюючи це тим, що погано почувається. Знаєте , що найкумедніше? Саме за Юру вона вийшла заміж за три роки.

Щоправда, після свята вони не спілкувалися, але потім випадково зіткнулися в поїзді. Олена їхала до батьків до рідного міста. Подруги потім жартували, що вона дарма так уперто від нього відмовлялася того вечора. Від долі не втечеш.