Леся приїхала до села до бабусі, щоб відпочити. Останнім часом все йшло не так, як хотілося. На роботі завал, начальник рве та метає. Леся майже два роки працювала без відпустки та видихнулася. Все життя в неї один суцільний побут, день бабака: робота, побут. Все відчувалося безглуздим. Вона вже не розуміла навіщо щоранку вставати на роботу, а потім щодня втомленою приходити. Заради чого так надриватися?

Жодної радості. Відпустку вона насилу випросила на роботі, давно мріяла поїхати далеко від людей, побути в тиші та самоті, подумати. Бабусі не стало п’ять років тому. Двір заріс. Леся зазирнула через паркан і замислилася. Давно вона не була тут. Як швидко чахнуть дерев’яні будинки, коли залишаються без мешканців. Але краще місця,

щоб усамітнитися, не знайти. Леся зайшла в хату, знайшла ганчірку і почала витирати пил. Раптом пролунав скрегіт хвіртки. Хто міг сюди заглянути? Будинок був на самому краю села, навіть сусідів немає поблизу. Біля хвіртки виявився незнайомий хлопець. -І звідки у тебе ключі?

Адже я зачинила двері, — похмуро запитала дівчина. -І вам доброго ранку. Ви донька Лідії Михайлівни? -Ну так. А ти хто? -Я Степан, студент її. Лідія Михайлівна попросила тут двір прибрати та ремонт косметичний у будинку зробити. Роздратування зростало. Леся розраховувала на самотність, а тут прийшлов незрозуміло хто. Вона зайшла до будинку і зателефонувала матері: -Від вас нікуди сховатися не можна!

Бабусин будинок п’ять років стоїть і нікому не потрібний. А тут ти згадала, що його треба відремонтувати? Саме тоді, коли я приїхала сюди! Жодного спокою з вами. Та не встигла Лідія щось відповісти, а дочка повісила слухавку. Степан сидів на задньому дворі будинку і, посміхаючись, дивився на дружину.

-Ти так смішно стояла і хмурилася. Коли хмуришся, у тебе смішні зморшки з’являються. Така маленька здавалася там, і волосся в різні боки. Стояв і посмішка по обличчю розповзалася. А тобі, мабуть, здавалося, що я над тобою глузую. Леся та Степан одружені вже двадцять років. Вони вважають, що колись їх звела доля, бо вони призначені один одному.

Джерело