Того дня я вперше вийшла на роботу після відпустки. По обличчях працівників я розуміла, хто мені радий, а хто єхидно посміхається у відповідь. Підійшовши до свого офісу, я зупинилася ненадовго, і в прочинених дверях почула розмову. Якщо чесно, вона мене не здивувала. Просто для себе зрозуміла:»я все роблю правильно». А потім була ця вечірка, де всі співробітники прийшли зі своїми сім’ями…

Марійка з ранніх років мала жва вий характер. Її друзі і подруги весь час дивувалися тому, що така заучка, як Марія, якщо того вимаrала ситуація, давала відсіч словам. А якщо треба, то і силою. Нікому не було дозволено поруաувати межі дозволеного. Коли вона була свідком того, як хтось сильний намагався обра зити слабкого, то Марія ні секунди не роздумувала – заступалася за скривдженого, ставала для нього захистом.

Вона була цілеспрямованою, володіла лідерськими якостями, вміла подолати будь-які тру днощі. Маша була абсолютно байдужа до того, що про неї говорять. Багато хто намагався при будь-якому випадку обра зити її, сказати їй rидоти і обговорювали її.

Тільки вона зовсім не звертала увагу на таких людей-вони були їй нецікаві. Звичайно ж, були і ті, хто підтримував Марію. Вони були близькі до неї-таких було дуже багато. Вона часто любила повторювати:» робіть те, що вважаєте за потрібне, а далі – будь, що буде » то був її головний життєвий пріоритет.

Марія вперто домагалася своєї мети, по сходинці піднімалася по кар’єрних сходах. Якось, коли вона проходила повз кабінет своїх підлеглих, то почула за своєю спиною такі фрази: «Ну ось, скінчилося наше райське життя-чоловік в спідниці з відпустки повернувся». Цілком ймовірно, хтось би на такі слова обра зився. Тільки не Машенька.

«Виходить, що я поступаю абсолютно правильно» так подумала вона і пройшла в свій кабінет. Марію прозвали «чоловіком у спідниці» не безпідставно. Вона була вимогливою, сильною, суворою начальницею. Марія вміла щедро роздавати похвали, але якщо треба було, то і kритикувала. Під час роботи ніхто зі співробітників не міг розсла битися. Були й такі працівники, які вважали її справедливою. Адже для когось вона була наставницею.

Якщо хтось працював на совість, прагнув розвиватися професійно, чітко виконував свої завдання і домагався результатів, то йому був забезпечений кар’єрний ріст. До Марії часто доходили чутки про те, що багатьом було шкода її домашніх: “ось кому не позаздриш, це її чоловікові. Ну а діти… Напевно ростуть без материнської любові і ласки.

У житті цього не бачили. Подібні фразочки доходили до суворої начальниці від підлеглих, які малювали в своїй уяві фантазії про її особисте життя. Адже для них Марійка була «чоловіком», в руках якого батіг і фартух. Тільки Марія не звикла звертати увагу на подібні домисли. Тому завжди зберігала спокій. Якось керівники фірми вирішили організувати пікнік для співробітників. Були запрошені і їх сім’ї. Марія теж вирішила взяти з собою сім’ю.

Вона приїхала з чоловіком і синами. Одному з них тоді було 9, А другому — 3 роки. Вся увага була прикута до її персони. В результаті вони замість «мужика» побачили ніжну і ласкаву матір і дружину. Їх сім’я на вигляд була ідеальною. Вони доглядали один за одним, ставилися один до одного з ввічливістю, турботою. В іграх брали участь разом, ділилися смаколиками з фуршету.

Дуже часто торкалися один одного. Марія жодного разу не крикнула ні на кого, не смикала їх. Якщо діти пустували, то вона нахилялася і пояснювала, як робити не слід. Показувала хороший приклад. Діти були дружними і товариськими. А найдивовижніше — це те, як вона говорила синам: «запитайте у тата», тим самим вона давала їм зрозуміти, що останнє слово за ним, а не за нею.

У житті кожна людина грає кілька ролей. Коли вона може балансувати між ними, то її життя яскраве і насичене. Адже якщо гармонійно поєднувати кілька ролей, то обов’язково буде досягнутий успіх. Наприклад, ніякої шкоди не буде ні сім’ї, ні роботі. А як ви вважаєте?

Джерело