У мене завжди був запальний характер. Через це я не раз потрапляла у незручні ситуації. Але саме цю історію чоловік мені досі пригадує. На той момент я працювала у пекарні.

Працювала майже десять годин на добу і в будні приходила дуже стомлена, буквально одразу лягала у ліжко. Чоловік ставився із розумінням. Він у мене взагалі чудовий.

До мого приходу будинок був прибраний, вечеря приготовлена. Пам’ятаю, що я ще жартувала: -Олеже, ти не завів ще собі коханку? Бо в мене сил ні на що немає. Чоловік посміхався: -Завів, ну, звичайно.

Якось я повернулася раніше зі зміни, хотіла порадувати чоловіка. Заходжу додому, а в нас у передпокої жіночі туфельки. Я вже тоді дуже розлютилася. У голові одразу промайнуло: «Ага, ось негідник! Завів він все-таки жінку на стороні!

Він її до нас додому водить!» Я зайшла на кухню і бачу, що незнайома дівчина років двадцяти, а може, двадцяти п’яти, спокійно п’є каву. Я не стала стримувати свої емоції, одразу схопила її за волосся та потягла від столу.

Жінка почала крuчатu, я теж кричала, але переважно брані слова: -Ага, вирішила чужого мужика відвести?! Я тобі зараз покажу, де зимують раки. І не соромно до одружених чоловіків додому ходити! Не чекала, що вас упіймають, так? Не очікувала?! У цей момент у квартиру увірвався мій чоловік,

став мене відтягувати від дівчини. -Рита, будь ласка, заспокойся, я все поясню! У процесі бійки я встигла кілька разів і чоловікові вмазати. А потім виявилося, що це його двоюрідна сестра із села, яка приїхала на обстеження.

Олеся заміжня. Я її раніше бачила тільки на фотографіях, але якось не запам’ятала. Коротше кажучи, було неймовірно соромно. Я, зрозуміло, потім вибачилася, але мої душевні муки це не заспокоїло. Ось такі справи.

Джерело