23 років по тому, після того, як він кгнув її в день весілля, Валя знову зустріла його. Вона не повірила своїм очам. Не знала як поводитися

Валя стояла в торговому комплексі одна, чекала на дочку, з якою вони збиралися пройтися по магазинах, знайти їй сукню на весілля подруги. Тут до неї ззаду підходить лисий, пузатий мужик: — Валя? — запитав Він, доторкнувшись до її плеча.

— Антон, невже ти? — у ньому було важко розгледіти колись статного красеня, але такого мерзотника Валя в житті не забуде, — ти … змінився. … 23 роки тому Валя з Антоном готувалися до весілля. Вони були красивою парою, багато говорили про них з доброю заздрістю.

Був день весілля. У будинку Валі був святковий ажіотаж. Всі ходили туди-сюди, щось готували, щось прикрашали, а Юля готувалася до служби, яку проходили всі наречені перед весіллям, щоб сімейне життя було щасливим. Поки всі, в тому числі і Антон, вже чекали наречену, до її будинку під’їхала машина, з якої вийшла жінка і стала всіх розпитувати, де наречений, запевняючи, що вона і є його справжня теща. — Вибачте, — встала перед нею мати Валі , — ви нічого не переплутали?

— Та начебто ні, — дочекавшись Валі, жінка заявила, що її дочка чекає від Антона дитину, — встигнеш ти собі мужика знайти, Ти ж не ваrітна, а моя дочка з животом ходить. Вона в машині, їй соромно виходити. Лізко, ну-ка виходь з машини! Побачивши дівчину з приблизно семимісячним животом, Валя чуть в обмороk не впала.

Тоді Антон сів до гостей в машину і поїхав одружуватися на Лізі. — Ось, Лізка дівчинку народила… «сонячну». Мучимося ми з нею постійно, у неї багато всяких бо лячок з народження… та й з дружиною особливо один одного не любимо. Не склалося у нас життя… — Ну, твоя провина, — Валя знизала плечима і гордо відійшла.

Джерело