Мені 35, діток немає. Двічі розлучена. Першого мого чоловіка звали Віктор, другого Олег. І я їх обох дуже любила, справді любила. Тому й вірила. Але по суті втратила з ними купу часу і можливостей. А тепер ось втретє збираюся заміж, але цього разу я хочу бути певна у тому, що це дійсно та людина, яка мені потрібна.

Хочу бути впевненою в тому, що наші зі Станіславом інтереси збігаються, що нам цікаво й добре разом. А ще я хочу переконатися, що в майбутньому він потягне нас обох, як і наших дітей. Це дуже важливий пункт.

Взагалі виходити заміж втретє – для мене це велике випробування. Мені 35, у мене немає дітей, і я вже точно знаю, що або цього разу все ж таки вийде, або взагалі не треба і буду все життя сама. Вчетверте йти під вінець вже не буде ні бажання, ні можливостей.

Мій вік зараз – крайня точка, коли незаміжня жінка все ще може знайти своє щастя. Потім я вже вважатимуся старою.

Станіслав – людина досить своєрідна. Він уже має дитину від першого шлюбу, 5-річного сина. Що я ще про нього знаю? Не так багато. Знаю, що він працює на підприємстві, але не зовсім розумію, ким саме. У назві його посади надто багато скорочень та специфічних слів.

Мій наречений має іномарку. Хоча, як виявилось, це ще ні про що не каже. Мій другий чоловік водив Audi, яку подарували йому батьки. Назбирали, можна сказати, з останніх сил.

Далі – наші стосунки. Зізнаюся, мене влаштовує наше взаєморозуміння та як ми разом проводимо вільний час. Стас щедрий, з хорошим почуттям гумору, завжди може розповісти мені щось цікаве.

У той же час він, як на мене, досить старомодний. Не розуміється в театрі, сучасній літературі й культурі, не в курсі про сучасні культурні події чи хоча б новини.

З його сім’єю я ще не знайома. Станіславу вже трохи за сорок, тож про батьків він говорить не дуже охоче. Очевидно, там у них якісь свої тонкощі і нюанси. А лізти до нього в душу я не збираюся. Зізнатись, для мене його батьки – найменша з проблем. Тому що Станіслав має свою квартиру, та й я живу окремо.

Однозначно, я свекруху зі свекром вдома після весілля бачити не збираюся. Вже був досвід. Вдруге таке зі мною не пройде. Але мене турбує інше: як же розговорити мого чоловіка, аби він більше детально розкрився для мене, про що питати?

Що порадите?

Як краще пізнати людину, аби знову не припуститися помилки і створити міцну, гарну й перспективну родину?

Джерело