Мене з дитинства вчили підтримувати чистоту та порядок. Мої батьки прищепили мені ці цінності з раннього віку, і моя молодша сестра така сама, як я. Про важливість таких підходів я зрозуміла вже у зрілому віці.

Ми з чоловіком познайомилися у соціальних мережах, і після кількох місяців знайомства на відстані ми вирішили одружитися.

На жаль, ми не могли одразу переїхати до мого батька, тому нам довелося деякий час пожити у сім’ї чоловіка.

Саме тоді я зрозуміла, наскільки вони брудні та неорганізовані. Це був кошмар: все було засалено, брудно та вкрите пилом.

Вони мали двох некастрованих котів, які постійно мітили свою територію.

Що ще гірше, свекруха зустріла мене в потертому халаті і з немитим волоссям. Життя з ними було жа хом. Я не могла виносити їхній безлад, але в мене не було іншого виходу.

Я витратила тиждень, щоб усе прибрати, але замість подяки вони скаржилися, що я розставила речі не так, як їм хотілося.

Я викинула весь їхній мотлох, але свекруха, виявляється, відчайдушно потребувала порожньої пляшки з-під шампуню.

Вони просили мене не грати роль господині в чужій квартирі, але я не могла жити в такому свинарнику. Запах кішок просочував усе навколо, і це зводило мене з розуму.

Я намагалася делікатно запропонувати свекрусі засоби для чищення, але вона відкидала абсолютно всі мої ідеї. Мені здавалося, що я живу в nеклі. Вони не ремонтували будинок років 20 і всіх це влаштовувало.

Я намагалася якнайчастіше залишатися у своїй кімнаті, щоб не бачити безладдя, але ігнорувати його було неможливо. Ми й досі живемо у цьому кошмарі, бо все ще не можемо дозволити собі переїхати.

КІНЕЦЬ.