Зоряні знадобилося цілих 5 років, щоб вона змогла повернутися в рідне село. У неї була якась важлива новина, яку вона не захотіла повідомляти мамі по телефону. Виявилося, Саша зробив їй пропозицію, і у них скоро повинна було відбутися весілля. Мама завжди була проти Івана, говорила, мовляв, він – не її доля.

Зоряна, переїжджаючи в місто, не могла подумати, що саме там їй пощастити знайти нареченого. Вона добре вчилася, за що її відправили на конференцію в столиці.

Там вона і познайомилася з майбутнім нареченим – Олександром. І тепер вона летіла на крилах до мами, щоб повідомити радісну новину їй особисто. Вона зійшла з автобуса – і застигла на місці: прямо перед нею, поруч з чорною машиною, стояв Іван. Зоряна не розуміла, що відбувається.

Адже родичі казали, що Іван давно перебрався в місто і не приїжджає в село. Дівчина згадала всю ту біль, яку заподіяв їй Іван багато років тому. Познайомилися вони, коли Зоряні було 18. Іван був місцевим мажором: гарно одягався, їздив на машині.

У них зав’язався бурхливий роман, а одного разу, коли дівчина заговорила про весілля, Іван зізнався, що у нього є сім’я і діти. З того дня Зоряна себе не пам’ятала.

Поїхала в місто і зробила все можливе, щоб забути цей ж ах. І ось Іван знову перед її очима; він підходив ближче. -Зоряна, не знаю, як склалося твоє життя, але всі ці роки я намагався знайти тебе. Я розлу чився зі своєю дружиною, оскільки люблю я тільки тебе. Вони трохи пройшлися, сіли в кафе.

Іван продовжив свою розповідь, а Зоряна не знала, як їй реагувати на події. Повернувшись додому, дівчина, ре вучи, кинувся в обійми мами: -Я не знаю, що мені робити, мама. Скажи мені що-небудь… Мама, вислухавши розповідь своєї доньки, відповіла: -Напевно, донька, це наша сімейна доля.

Я ж теж свого часу закохалася в одруженого. Заваrітніла тобою. Тому, щоб втекти від сорому і ганьби, я поїхала далеко, куди очі дивилися. Поїхала від коханого, але з того дня жодного разу про це не пошкодувала. І тут у Зоряни задзвонив телефон – Саша.

-Привіт, коханий.

Я розповіла про тебе мамі. Але ти повинен особисто познайомитися з нею. Приїжджай завтра. У нас в селі такі традиції. -Без проблем. Чекайте завтра на мене.

КІНЕЦЬ.