Знаєте, у мене просто слів нема. Чи до якогось юриста звернутися, чи що його робити, може від вас тут почую слушні поради.

Адже мого сина обводять навкруг пальця. Він працює, викладається, робить ремонт у квартирі.

А його дружина разом зі своєю сестрою започаткували бізнес, скуповують по всьому Львову і Львівщині квартири, які здають посуточно в оренду. Гроші для старту їм дала мати, яка багато років вже на заробітках в Португалії десь.

Звичайно, весь цей бізнес оформлений на сестру моєї невістки, але гроші вони лопатами загрібають разом. Моя невістка – директорка цієї фірми.

Я думаю, що в неї є рахунки в банку, які ніякого стосунку до мого сина не мають. І це все мене дуже збиває з пантелику, тривожить.

Я вже спати і їсти нормально не можу через цю ситуацію. Це вже триває більше двох років. Я навіть не уявляю, які там у неї зараз капітали, у моєї невістки. А потім вона кине сина і ще й цю квартиру в нього забере, бо вони купили її разом свого часу.

Син мій, Богдан, чоловік серйозний, чесний, але добрий аж занадто. Він працює на двох роботах – у банку і ще якісь фінансові консультації дає.

У своїй квартирі він сам поклав плитку, сам шпалери клеїв, меблі збирав. Після роботи мчав у будівельний гіпермаркет, привозив усе своїм ходом, бо вважав, що краще за чужих майстрів зробить. А вона?

— Ой, Богданчику, ти молодець, — усміхалася Уляна, коли заходила в квартиру. — Я вже так втомилася, сьогодні аж дві квартири здала, ще треба документи з юристами підписати.

І пішла собі, навіть не запропонувавши допомогти. У неї бізнес. Час – гроші. А мій Богдан все на собі тягне. Діти – зі мною і при няні.

Я одразу Уляні не довіряла. Дуже хитра, дуже гарна і дуже розумна – небезпечне поєднання. Дивлюсь на неї і думаю: не для мого сина вона. Він вірить у шлюб, родину, чесну працю. А вона – у вигоду. І це дуже погано закінчиться.

Але що сказати синові? Він же любить її, очі не бачать правди. Коли я йому натякала:

— Синку, а ти не думав, що у вас має бути спільний бюджет? Адже ти все витрачаєш на цю квартиру, а вона на бізнес.

Він сміявся, відмахувався.

— Мамо, ми ж родина! Вона робить для нашого майбутнього.

Але чому він сам тягне ремонт, оплату комуналки, продукти? А вона тільки «інвестує»?

Якось у мене була розмова з її матір’ю. Вона приїхала з Португалії, щоб перевірити, як там справи у дочок. Гроші ж її, а бізнес – на сестру невістки. Я їй натякнула:

— А ви не думали, що ваші дівчата могли б хоч щось оформити і на Богдана? Він же теж частина цієї сім’ї.

Вона скривилася.

— Ой, та що ви! Богдан – чоловік, він собі завжди заробить. А мої дівчата самі собі мусять дати раду.

Ну ось, усе зрозуміло. Для них мій син – просто безкоштовний робочий ресурс, який годує одну із сестер і їхніх спільних дітей, поки вони всі наживаються.

Найгірше сталося нещодавно. Богдан поділився зі мною планами:

— Ми хочемо розширювати бізнес, будемо брати ще квартири, але треба грошей. Мабуть, продамо цю квартиру і візьмемо щось менше, старша донька вже все рівно в коледж вступає і житиме в гуртожитку.

— Що?! — я ледь на ногах втрималася.

Він пояснив, що «вкладатися треба в перспективу». Його дружина каже, що так вони швидше розбагатіють. А йому що буде? Його частка де? Вона йому що – частку бізнесу відписала? Ні!

Я спробувала вплинути. Сказала, що квартиру вони купували разом, і продавати її – необачність. Але він лише знизав плечима.

А тоді я зрозуміла ще сумніше. Виявляється, всі рахунки на її ім’я. Якщо раптом вони розлучаться – мій син залишиться ні з чим.

Його вклад у квартиру ніде не зафіксований. Його внески в родину не враховані.

Я спробувала поговорити з невісткою.

— Уляно, це неправильно. Ти маєш щось оформити на Богдана.

Вона глянула на мене з усмішкою:

— Ой, мамо, не хвилюйтеся. Ми родина, все буде добре.

Це просто щось непоясниме логікою. У мене просто волосся дибки стає. Я бачу, що Богдан ще трохи – і віддасть усе, що має. А потім вона знайде когось вигіднішого і залишить мого сина ні з чим.

Що робити? Як його переконати? Як довести, що його просто використовують? Знаю, що як піду до юриста, він скаже: «А що ви хочете? Усе ж оформлено не на нього».

Але ж як йому відкрити очі, щоб він не лишився на вулиці? Буду дуже вдячна за якісь підказки!

Джерело