– Знаєте що? Не ходіть до нас обоє, ну дістало вже це, чесно, як малі діти! Якщо у вас старість прийшла, а мудрості немає, то це ваші проблеми! – я не витримала, і на вихідних все висловила свекрусі Інні Олександрівні.

Бо я вже так далі не можу! Та і чоловік втомився від тата-мами і їх вибриків.

Батьки чоловіка розлучилися два роки тому і тепер не дають нам спокійно жити. То свекруха прийде до нас скаржитися на колишнього чоловіка, то він дзвонить, щоби розповісти синові, яка у нього така-сяка мати.

Кожен намагається перетягнути нас на свій бік. Ну дитячи садок, чесне слово!

Я запропонувала Ромі якийсь час не спілкуватися з обома, оскільки вони не розуміють, що втягують нас у свій конфлікт. Але чоловік все одно зустрічається з батьком частіше, а мати ображається.

Сам же свекор і розповідає їй, щоб більше зачепити, мовляв, син зі мною спілкується, а з тобою не хоче!

Мене ці ігри вже дуже втомили. Я заборонила обом приходити до нас.

Я заборонила обом приходити до нас, якщо у них старість прийшла, а мудрості досі немає, то це їхні проблеми.

Я особисто вважаю, що їх стосунки ще не закінчилися! Вони розійшлися, але крапку не поставили, все ще продовжують сперечатися і з’ясовувати стосунки, залучаючи до них дорослих дітей.

Розлучатися після довгих років шлюбу потрібно тоді, коли вже все байдуже. Вони не відпустили один одного, і буде краще, щоб кожен шукав вільного чоловіка та жінку, а нам дали спокій.

Але я абсолютно не здивуюсь, якщо ця «солодка парочка» скоро знову зійдеться, зате ми перестанемо спілкуватися з ними.

Не знаю, чи не переносять вони один одного чи ще люблять, що так поводяться?

Вчора, коли свекруха вчергове заскочила до нас на каву і пожалітися на життя і колишнього чоловіка, я оце і висловила їй, не витримала. Сказала щоб на ходили до нас, поки не розберуться між собою.

Інна Олександрівна фиркнула і грюкнула дверима. А я впевнена, що зробила правильно.

Джерело