Після закінчення провінційного юридичного інституту Ганна вирішила підкорювати столицю. Слідом за нею зазбиралася і старша сестра Ельвіра, яка у свої двадцять п’ять років ніде до ладу не працювала.

Замість того, щоб знайти нормальну роботу та будувати кар’єру, дівчина воліла шукати багатих наречених.

Однак, на любовному фронті їй катастрофічно не щастило, тому вона й захотіла змінити місто, сподіваючись, що в столиці точно знайде багатого залицяльника.

Ганна розумно розсудила, що винаймати квартиру з сестрою їй буде набагато вигідніше, ніж одній, тим більше в перші місяці життя в Києві, поки вона не знайде високооплачувану роботу.

Коли сестри приїхали до столиці, вони винайняли квартиру на околиці міста. Ельвіра знайшла роботу у престижному барі, а Ганна отримала посаду у невеликій юридичній фірмі.

На новій роботі старша із сестер досить швидко завела собі багатих друзів, і буквально за два місяці зібралася з ними на відпочинок в Арабські Емірати.

– Хіба ти маєш гроші, щоб дозволити собі такий відпочинок? – здивовано спитала Ганна.

– Не тупи, вони самі мене покликали, отже, основна частина витрат ляже на їхні плечі, – з розумним виглядом відповіла сестра.

– Чого ти так вирішила? Ви це обговорювали? – скептично промовила дівчина.

– Ні, це і так очевидно, – хмикнула Ельвіра і закотила очі. – Вони ж розуміють, що у простого бармена немає грошей на шикарний відпочинок, тому логічно, що вони за мене доплачуватимуть.

– Ну, тобі видніше, – коротко промовила Ганна.

– Ти сильно не заздри, сестричка, як тільки вийду заміж за місцевого мажора, обов’язково звожу тебе на курорт, – зневажливо засміялася сестра.

Родичка не вимовила жодного слова, лише важко зітхнула, і похитала головою. Ельвіра придбала квиток на потяг до Європи, а потім літаком до Еміратів. Вона забронювала готель, скориставшись своєю кредитною карткою.

Вона розраховувала, що багаті друзі візьмуть на себе витрати на ресторани та розваги, проте. вони не збиралися оплачувати відпочинок нової знайомої.

Через свою гордість Ельвіра не змогла зізнатися друзям, що походи по розважальних закладах їй зовсім не по кишені.

За два тижні відпочинку вона вичерпала весь ліміт по кредитній карті, й з невдоволенням зізналася друзям, що не має грошей на зворотний квиток.

Молоді люди вирішили допомогти Ельвірі, та купили їй квиток на літак. Проте, з того часу вони почали жартувати над нею.

Звичайно, додому дівчина повернулася в засмучених почуттях. Вона злилася на свою недалекість і на те, що сестра мала рацію.

Але попри це, Ельвіра розповіла Ганні, що відпустка пройшла чудово, і вона ні про що не шкодує.

Старша сестра поділилася своїми враженнями про поїздку: розповіла про страви, які вона скуштувала, про місця, які відвідала, про чоловіків, з якими фліртувала, та про покупки, які робила.

– І все це коштом твоїх нових друзів? У житті не повірю! – скептично поцікавилася Ганна.

– Не зовсім… Вони купили мені тільки квиток назад, – поскаржилася Ельвіра, вирішивши не брехати.

– Загалом, як я й передбачала. Але нічого страшного, зате ти відпочила і тепер сповнена яскравих емоцій, – підбадьорливо промовила дівчина.

Однак ці слова не принесли Ельвірі радості. Всю ніч вона провела в роздумах, як їй тепер закрити кредит.

Вранці дівчина приготувала каву для себе та сестри, а потім почала важливу розмову.

– Знаєш, – сказала вона, трохи прикусивши нижню губу, – оскільки мене не було тут два тижні, я думаю, що буде справедливо, якщо ти повернеш мені половину орендної плати за цей місяць.

– Смішний жарт, – щиро засміялася Ганна. – Бачу, що почуття гумору до тебе повернулося.

– Я не жартую. Мене тут не було, отже, я не користувалася квартирою та комунальними послугами. Чому я маю платити за те, чим не користувалася? – Діловим тоном запитала Ельвіра.

– Це не готель, де ти платиш лише за ті ночі, які провела в ньому. До того ж ти залишила тут свої речі. І я, до речі, не займала твою кімнату, щоб платити за неї, – резонно зауважила сестра.

– Це не має значення. Мене тут не було, і квартира була у твоєму повному розпорядженні, тож я хочу, щоб ти повернула мені мої гроші! – Вибагливо промовила дівчина.

– Навіть не сподівайся, що я поведуся на твоє марення, – суворо відповіла Ганна.

Ельвіра перекривила обличчя, і мовчки покинула кухню. Наступного дня вона розвішала по всій квартирі папірці з нагадуваннями про борг: “Не забудь повернути мої гроші!”

Проте Ганна не звертала на них уваги. Тоді сестра щоразу, при зустрічі, вимовляла безглузді фрази: “У деяких людей зовсім немає совісті”, або “Добре прилаштувалася, платиш лише половину орендної плати, а живеш одна”.

Дівчина розуміла, чого прагне Ельвіра, але не збиралася розлучатися зі своїми грошима. З кожним днем ​​напруга між сестрами зростала, і Ганна з жахом чекала наближення вихідних.

Їй зовсім не хотілося проводити цілий день із невдоволеною та роздратованою Ельвірою. Проте дівчині пощастило: ще вранці у п’ятницю вона дізналася, що сестра має намір піти з кимось у нічний клуб.

Саме в цей момент її відвідала геніальна ідея, як провчити родичку.

Аня зателефонувала подрузі дитинства, та запропонувала провести вихідні разом. Вікторія з радістю прийняла пропозицію і вже ввечері на найближчому поїзді вирушила до столиці.

– Подруго, ти не ображайся, але я покликала тебе не лише відпочити. Мені потрібно, щоб ти мені підіграла, – винувато промовила Ганна, зустрівши Віку на вокзалі.

– Ось як? Ну колись тоді, навіщо я тобі знадобилася? – весело спитала подружка.

Дівчина розповіла їй свій задум, і разом вони приступили до його виконання. Вони витягли речі Ельвіри з шаф і склали в коробки, які потім винесли на балкон.

Після чого Вікторія по-господарськи влаштувалася в спальні сестри. Дівчата замовили собі їжу з ресторану і з нетерпінням почали чекати на повернення Ельвіри.

Однак повернулася вона тільки під ранок і дуже під мухою. Першою її зустріла Ганна.

– Я знайшла розв’язання нашої проблеми, – радісним голосом повідомила молодша сестра. – Я помітила, що іноді, особливо у вихідні, ти йдеш з дому на весь день, і навіть на всю ніч.

– Тому відучора я вирішила здавати твою кімнату подобово. Звичайно, ті дні, що ти не житимеш у квартирі, я тобі відшкодую.

– Ти зовсім розумом рушила? Що означає, здавати подобово? Там же мої речі! – обурено промовила Ельвіра.

– Не хвилюйся, я винесла їх на балкон. Наш відвідувач з’їде до обіду, тож посидь поки що на кухні, – глузливо продовжила Ганна.

– Виганяй цього відвідувача! Я не для того квартиру винайняла, щоб на кухні стирчати, – сердито сказала родичка.

– Стривай! Ти поїхала на два тижні засмагати на пляжі, а потім вимагала з мене гроші. Звідки мені знати, що ти знову так не вчиниш?

– Наприклад, сьогодні тебе не було всю ніч і, за твоєю логікою, я маю тобі заплатити, – похмуро нагадала дівчина.

– Все, годі! Я була не права, і ти мені нічого не винна. Тепер ти задоволена? – роздратовано запитала сестра.

– Так, задоволена. Можеш лягти спати в моїй кімнаті, надвечір повернемо твої речі назад, – спокійно відповіла сестра.

Після цього Аня та Ельвіра прожили разом ще місяць, після чого старша із сестер нарешті знайшла забезпеченого залицяльника, і переїхала жити до нього.

Молодшій сестрі довелося знайти нову сусідку для спільної оренди житла. Про свою витівку Ганна не пошкодувала! Вона поставила свою зухвалу сестру на місце! Як ви вважаєте, вона слушно вчинила?

КІНЕЦЬ.