Зіна розлучилася з чоловіком, а через пʼять років його раптово не стало. Жінка зібралася і вирішила прийти на поминки. Колишня свекруха зустріла її на порозі. – Ой, а хто це тут у нас такий зʼявився?! – почала вона єлейним голоском. – Що, сваритися і сміятися прийшла?! Це все ти винна, що не стало мого синочка! – кричала свекруха. Всі люди на поминках почали шепотітися. Зіна стояла з відкритим від здивування ротом

 

Зіна отримала листа від колишньої свекрухи.

-Я вже й забула про її існування, – подумала Зіна. Листа читати було ніколи, тому вона поклала його в сумку і поспішила у своїх справах.

З першим чоловіком Зіна прожила чотири роки, народила сина і подала на розлучення.

Потім кілька років запитувала себе:

-Де ж були мої очі? Навіщо я за оцього ледаря виходила заміж?

Чоловік виявився меркантильним, самолюбом, ледарем і маминим синочкам.

Поки вони жили вдвох, все це було ще якось кумедно, але після народження дитини стало просто нестерпним.

Після непотрібних розмов і пояснень чоловіка Зіна подала на розлучення.

-Я тобі не заплачу ані копійки аліментів! – сварився колишній чоловік. – Де ти ще такого хорошого чоловіка знайдеш, – підтакувала синочку колишня свекруха.

Але Зіна, всупереч пророцтвам колишнього чоловіка, жила нормально, на аліменти не подавала. Сімейка та не виявляла жодного інтересу ні до Зіни, ні до її сина.

Років через п’ять після розлучення колишнього чоловіка раптом не стало.

Зіна зібралася і вирішила прийти на поминки.

Колишня свекруха зустріла її на порозі.

-Ой, а хто це тут у нас такий зʼявився?! – почала вона єлейним голоском. – Що, сваритися і сміятися прийшла?! Це все ти винна! Пішла від мого синочка! Залишився він без турботи, от і не стало його, – говорила колишня свекруха.

Всі люди на поминках почали шепотітися. Зіна стояла з відкритим від здивування ротом. Дослуховувати вона не стала і просто пішла.

Вже років двадцять минуло відтоді, і раптом лист.

Зробивши всі справи, вдома Зіна відкрила конверт. Колишня свекруха запрошувала її в гості. Зіна якось і не подумала про те, що їй треба допомога.

Вона подумала:

-Цікаво, а звідки вона знає мою адресу?

Зіна давно вже одружилася і змінила квартиру не один раз.

Вона показала листа чоловікові.

-З’їзди, хто зна, яка допомога потрібна старенькій. Все-таки синові вона рідна бабуся. Це свекруха колишня, а бабуся колишньою не буває.

І Зіна поїхала…

Колишня свекруха жила і далі в тій самій «хрущовці». Зіна пройшла знайомим двором до під’їзду.

З одного боку, їй було шкода стареньку, а з іншого – вона знати не хотіла стільки років ні Зіну, ні внука!

Зіна підійшла до під’їзду, двері відчинилися і вийшла якась дівчина.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩