Зі свекрухою ми з самого початку були в прекрасних стосунках. Вона, мабуть, найдобріша і найтерплячіша з тих людей, яких я раніше у своєму житті зустрічала. І я з першого дня зі знайомства з батьками чоловіка не могла зрозуміти, що цю жінку привабило в її чоловіку?

Він лінивий і хамуватий чоловік. Коли його дружина після роботи працювала на городі, він відлежувався на дивані, та ще й командував своїй дружині, що і як краще робити.

Коли ми приїжджали до них у гості, він ніколи не гуляв з онуками. І раз у раз грубіянив свекрусі.

Я завжди в такі моменти подумки закипала і ледве стримувалась, щоб не відповісти йому. Тому коли чоловік сказав, що його батьки розлучаються, я в душі раділа за свекруху.

Хоч чоловік і хотів їх примирити, але я його стримала, наполягаючи на тому, що батьки дорослі люди й самі знають, що роблять.
Знала б я, чим обернеться для мене їхнє розлучення, мабуть, перша побігла їх мирити.

Після розлучення зі свекрухою, батько чоловіка переїхав жити до нас. Будинок у нас великий, та й як я могла заборонити чоловіку дати притулок рідному батькові?

З того часу, як цей чоловік оселився в нашому домі, моє спокійне життя закінчилося. Мені тепер доводиться готувати і прати вдвічі більше звичайного, так ще свекор нечупара.

Постійно розкидає речі по всьому будинку, ніколи не помиє тарілку і їсть не в кухні, а біля телевізора. Я йому вже багато разів робила зауваження, просила бути акуратнішим та цінувати чужу працю.

Я змирилася з тим, що він нічого не робить по дому, але він навіть не може погуляти з дітьми, щоб я спокійно зайнялася домашніми справами. Свекор вважає, що невістка – це жінка на побігеньках.

Нещодавно він заявив мені, що це мій прямий обов’язок обслуговувати його. При цьому на запитання про те, які у нього обов’язки, він не дав відповіді.

Після цієї розмови я все ж таки поскаржилася чоловікові на його батька. На що він тільки засміявся.

Каже, що батько вже старий і його не переробиш. А мені порадив просто не зважати на свекра.

Але як я можу не звертати уваги, якщо він наче паразит поглинає всі плоди моєї праці? Ще й на чоловіка впливає негативно.

Я як подумаю, що чоловік буде у старості схожим на свого батька. І що мені робити в ситуації, що склалася?

Будинок, в якому ми живемо, як би належить мені (я успадкувала його від бабусі), але я боюся виганяти свекра, тому що це може зіпсувати мої стосунки з чоловіком. Як мені зробити?

Я не можу більше жити у такій атмосфері. Я вже готова втекти з дому.

КІНЕЦЬ.