Жодного разу не сварилася зі свекрухою, хоча приводів можна було знайти безліч. Вважаю, що мені дуже пощастило вибудувати такі стосунки у сім’ї

Чую багато історій про те, як молоді невістки скаржаться на свою свекруху, свекруха – на невістку, незліченна кількість розповідей про те, що хтось пхає носа в чужі справи або навпаки не цікавиться нічим, крім свого життя. Невже ні в кого немає хороших стосунків зі своїми родичами? Навіщо ж стільки уваги акцентувати на поганому?
Можливо, мені просто пощастило, що в мене й у моєї свекрухи такий характер, але за дванадцять років шлюбу з її сином у нас із нею не виникло жодної сварки. Якщо покопатися і згадати, то було багато різних ситуацій, які могли б закінчитися скандалами, але ми якось згладжували гострі кути, ніхто не почувався скривдженим.
Наприклад, минулого літа свекруха зібрала врожай на дачі й готувалася робити закрутки на зиму. Зазвичай ми з нею займалися цим разом, але тоді в мене був цілковитий завал на роботі й вільного часу практично не було взагалі.
– Привезіть мені банки, я і на вас теж зроблю – запропонувала Наталя Олександрівна.
– Не потрібно, – відповіла я, – у вас і без того на дачі повно роботи, ще й на нас заготовки робити.
Свекруха відповіла, що їй це не в тягар і не варто турбуватися.
Після цього я не стала в очах свекрухи огидною господинею або ледащою, мене ніхто не звинуватив у тому, що я повісила на неї всю роботу або залишила сім’ю без домашніх солінь на зиму.
Навесні на дачі теж був непочатий край роботи. У свекрів машини немає, тому возив їх туди зазвичай мій чоловік кожні вихідні. Якось раз так вийшло, що моїй мамі знадобилася наша допомога, потрібно було зустріти її з вокзалу і потім допомогти дещо з чим по дому.
– Вибачте, ми не зможемо вас відвезти цієї суботи, – зателефонувала я свекрусі.
– Нічого страшного, Юлечко, ми доїдемо самі, – сказала свекруха без жодних образ і претензій.
– Моїй мамі потрібно допомогти – почала було я.
– Не переживай, усе добре. Передавай мамі привіт – сказала Наталя Олександрівна.
І ніхто не став влаштовувати істерик і говорити, що я змусила сина проміняти власну матір на тещу або щось у цьому дусі. Усі все розуміють і завжди намагаються один одному допомагати і підтримувати. Думаю, це і є нормальні людські стосунки.
Часто чую від своїх подруг, що вони сваряться зі своїми родичками через дітей. У мене дві доньки і причин, щоб поскандалити на рівному місці, знайти за весь цей час можна було чимало.
Найперший випадок, який спливає в пам’яті, коли я залишила у свекрухи дітей на вихідні, а вона за ними трохи не встежила.
– Юль, ти вибач мене, я буквально на кілька хвилин до сусідки вийшла, а вони один одного цими ножицями обшматували. Давай я їх у перукарню відведу, нехай там якось виправлять їхню творчість? – вибачалася свекруха.
Як ви вже зрозуміли, доньки грали в перукарів і зробили одна одній модні стрижки. Я запевнила свекруху, що в цьому немає нічого страшного, напевно, в дитинстві всі хоч раз експериментували з ножицями. Головне, що не поранилися, а волосся відросте.
– Не переживайте, не витрачайте гроші, я сама планувала їх найближчим часом у перукарню вести. Усе нормально – запевнила я свекруху.
Я справді не тримала на неї зла й образ. Це діти, а вони можуть усяке відчудити. Я навпаки була вдячна свекрусі за те, що вона іноді дає нам із чоловіком можливість побути удвох і запрошує онучок до себе з ночівлею на вихідні.
Наступного дня я відвезла дівчаток у перукарню до своєї хорошої знайомої.
– Якби моя свекруха так не встежила за моєю дитиною, їй би непереливки довелося. – сказала моя знайома, почувши історію про модні стрижки дочок.
Я звикла до всього ставитися простіше і шукати в усьому позитив. Зате у дочок тепер будуть спогади про цей момент. Не бачу в цьому нічого поганого і не знаходжу приводу для гучних скандалів.
Ба більше, я завжди рада бачити свекруху в нашому домі. Тут живе її син, внучки. Я завжди кажу, що двері нашої оселі відчинені для неї, проте ще жодного разу не було такого, щоб Наталя
Олександрівна заздалегідь не попередила про свій візит. Вона завжди ставилася до мене з повагою, коли приходить у гості, завжди приносить гостинці до чаю або свою домашню випічку.
Я вважаю, що багатьох сварок можна уникнути і нема чого роздмухувати скандали на порожньому місці. Так, не сперечаюся, бувають дійсно нахабні люди, які хочуть потішити своє самолюбство і починають шукати в усьому вади, але краще намагатися згладжувати гострі кути і шукати спільну мову.
Я так рада, що в цьому плані зі свекрухою ми дотримуємося однієї думки. Іноді слухаю розповіді подруг і знайомих про стосунки в їхній сім’ї й розумію, як сильно мені пощастило з Наталією Олександрівною.
КІНЕЦЬ.