Жоден з 40 запрошених не прийшов до хлопчика на День наро дження. Те що зробила після цього його бабуся աօкувало всіх.
Як говорилося у відомому мультику: «День народження тільки раз на рік». І це правда: це свято – особливе для дітей, вони чекають його протягом цілого року, а напередодні привітань і подарунків намагаються старанно себе вести. Але часто буває, що ніхто не хоче приходити на свято до дитини.
Така неприємна ситуація трапилася і з 9-річним Джеральдом Гамільтоном, і хлопчик протягом кількох годин сидів у повної самоті за святковим столом.
Але його бабуся, Амелія Лара, вирішила, що з цим треба терміново щось робити, адже не можна було допустити, щоб її онук сидів один, засмучений у свій день народження.
І тут в голову жінці прийшла одна цікава ідея. Негайно, вона зайшла в свій аккаунт на Facebook і написала: «Не можу не поділитися переживанням.
Мій 9-річний онук хворий і переніс вже 5 операцій. І нехай він не досягає успіху в навчанні з-за своєї недуги, це самий милий і доброзичливий хлопчик. Ми відправили запрошення 40 його однокласникам, і тільки 12 пообіцяли прийти».
Часу вже було близько 5 годин, а Джеральд все сидів на самоті. Він навіть не захотів їсти святковий торт і в глибині душі сподівався, що його друзі прийдуть.
Амелія вирішила зателефонувати батькам запрошених дітей. «Мій син не хоче грати з вашим онуком, бо він не звичайна дитина», — був один з не найприємніших відповідей. Справа в тому, що Джеральду довелося перенести кілька операцій на мозку, і це зробило хлопчика “чужим” серед своїх однолітків.
Бабуся відчувала глибоку образу за онука і вважала це зовсім несправедливим. Тоді вона вирішила залишити у Facebook інше повідомлення: «Як же це сумно!
Єдине чого хоче мій 9-річний онук – це знайти друзів, щоб разом грати. Але на його день народження ніхто не прийшов, ніхто навіть не привітав його словами.
Тому моя єдина мета – це зібрати в мережі якомога більше привітань та передати їх улюбленому онукові». Пройшло зовсім небагато часу і сотні коментарів почали з’являтися під цим постом. Привітання з усієї глобальної павутини почали приходити до хлопчика на пошту.
Джеральд був безмірно щасливий: адже ще не на один день його народження не було стільки привітань! Хлопчик, нарешті, відчув себе потрібним. Варто відзначити, що ця ситуація набрала широкого розголосу, і через пару днів мер міста особисто запросив хлопчика до себе на прийом.
У присутності інших представників влади він вручив імениннику подарунки та особисто привітав його. Безсумнівно, ця зустріч дуже обрадувала хлопчика, а цей день назавжди відклався в його пам’яті яскравими спогадами.
КІНЕЦЬ.