Живіт постійно ріс, треба було повідомити батькам, але як це зробити, їх внучка з’явиться від одруженого чоловіка? Так склалися обставини, що ми всі потрапили на святкування весілля
Вибір- частина 3.
Мій тато був досить впливовий чоловік в цьому місті, він багато років займав посаду заступника мера, і ще дідусевий бізнес успадкував.
А мама займалася благодійними фондами, підтримувала лікарню, та будинок малютки.
Вони й досі зберегли свій вогник, в житті траплялося різне, але вони завжди були чесними і добрими людьми.
Інколи до нас приїжджали журналісти, ми давали інтерв’ю, всі разом фоткались, і вже через декілька днів наші щасливі світлини було видруковано в журналах.
Тому я приховувала свій стан доки могла.
Мені було страшно і я не хотіла щоб на них вплинуло те.
Я вирішила залишити дитину, бо не змогла взяти ще один гріх на свою душу.
Коханий поки що не знав, але я вирішила зробити сюрприз.
І ще вирішила боротися за нього і наше щастя до останнього.
Моя дитина буде мати тата, а я буду мати чоловіка.
Подумки вже святкувала його розлучення, але сталося не так.
Він дуже здивувався, коли я повідомила йому новину.
Не був готовий до цього. Мені було і радісно і сумно водночас.
Про те розлучатися він не поспішав, сказав що буде допомагати мені з дитиною, давати гроші, але покинути дружину він не може.
Здивуванню не було меж, наївна знову довірилась.
Живіт постійно ріс, треба було повідомити батькам, але як це зробити, їх внучка з’явиться від одруженого чоловіка?
Так склалися обставини, що ми всі потрапили на святкування весілля.
Дочка мера міста виходила заміж, були запрошені наша сім’я, мій коханий і його дружина також повинні там бути.
Я до останнього не хотіла йти, про те передумала, зачіска, макіяж, красиве плаття, батьки зробили сто компліментів.
Тож я була готова до цієї сутички, нехай навіть та жінка не знає мене.
Дитина під серцем давала мені сили. Він буде мій, а її нарешті покине.
КІНЕЦЬ.