Одружився три роки тому, живемо з батьками дружини, які вважають мене людиною не їхнього кола. Вони забезпечені, звикли жити гарно, все в їхньому домі добротне та дороге — від меблів до посуду.

Але я не живу за їхній рахунок, працюю, грошей для нас із дружиною цілком вистачає. Відносини з тещею і тестем ніяк не складаються, вони всі чекають, що Олена передумає і розлучиться зі мною.

Дітей немає, дружина сказала, що поки що не готова до цього. Але я думаю, що причина якраз у її батьках, які забороняють їй планувати дітей, щоб потім не залишитись однією з моєю дитиною.

Вона їх у всьому слухає — так вихована, а може, боїться залишитись одна, бо до мене вона зустрічалася з хлопцем, але заміж він її так і не покликав. Він теж із забезпеченої сім’ї та їхні гроші його, мабуть, не цікавили.

Пропонував Олені жити окремо, поки винаймати квартиру, і паралельно виплачувати свою, хоча б однокімнатну, але вона не хоче їхати від батьків, каже, що вона не може так вчинити з ними. Це їх дуже образить, адже вона єдина дочка.

Я все більше сумніваюся в її коханні до мене, інакше вона б так не поводилася, хотіла б зберегти сім’ю, а не йти на поводу у батька і матері. Не розумію і батьків, які втручаються у наше життя, невже вони не хочуть, щоб донька була щасливою?

Окрема розмова про моїх батьків, які в нас ніколи не були. Їх просто ніхто не запрошував, вважаючи, як і мене, людьми не їхнього кола.

Дружина в мене вдома була лише один раз, коли знайомилася з батьками, тепер я постійно їду до них один. Щоразу, коли я відвідую батьків, теща каже Олені, що я купую своїм татові та мамі надто дорогі речі, а потім живу за їхній рахунок, хоча це не так.

Я заробляю і не можу собі дозволити приїхати до мами та тата з порожніми руками. Мою маму таке ставлення дуже ображає, останнім часом вона наполягає, щоб я переїжджав додому та влаштовував своє особисте життя, як усі нормальні люди.

Може, вона й має рацію, так для всіх буде краще. Але Олена цього категорично не хоче.

КІНЕЦЬ.