Коли ми познайомилися з Максимом, я шукала втіхи.

До того я п’ять років зустрічалася зі своїм попереднім хлопцем. Все чекала, що він зрозуміє як йому зі мною пощастило та покличе заміж. Через два роки після першого побачення Володимир запропонував жити разом, я відразу погодилась. Надіялась, що покажу себе в усій красі: готувала, прибирала, підтримувала, задовольняла усі його бажання, але хлопець не поспішав зі мною одружуватися. Так пройшло ще три роки та я вже почала втрачати терпіння. Усі мої подруги на той момент вже були заміжні та мали дітей, лише я жила в невизначеності.

Одного разу я повернулася додому та прямо запитала Володимира чи збирається він зі мною одружуватися. Коханий дуже здивувався такій прямоті:

– А що, тобі так погано? Печатка в паспорті нічого не вирішує…

Я зрозуміла, що ці всі роки жила в ілюзіях та прогнала Володимира зі свого дому. Сказала, що коли він буде готовий взяти відповідальність за наші стосунки, тоді хай знайде мене якщо не буде пізно. А щоб він кусав собі лікті я вирішила якомога швидше знайти собі іншого хлопця. Ось в такі моменти й робиться найбільше помилок.

На той момент мені було вже 25 років, я вважала, що скоро я стану старою дівою, яку ніхто не захоче взяти заміж. В такий момент розпачу я познайомилась з Максимом. Він тоді навчався в університеті, був веселим та запальним. Побачивши мене, він закохався по самі вуха. А мені того й було потрібно. Я швидко його обкрутила, розповіла, що у мене є квартира та взагалі я господиня хоч куди. Ми одружилися та я зробила так, щоб про це дізналися всі, а особливо Володимир.

Вже потім я зрозуміла, що Максим шукав собі не дружину, а мамцю.

Життя з Максимом дійсно було схоже на життя з малою дитиною. Мало того, що я цілими днями прибирала за ним, так його ще потрібно було забирати з різних гулянок та витягувати з проблемних ситуацій. Я дуже втомилася бути йому нянькою.

Коли я вже прийняла рішення з усім цим покінчити, зрозуміла, що вагітна. В голові було багато різних думок. Я не знала що мені робити. Няньчити дві дитини мені зовсім не хотілося. Я не сподівалася на те, що Максим після цієї новини раптом стане більш відповідальним.

Після чергового разу, коли мій чоловік не ночував вдома, я зібрала його речі та поставила на порозі. Коли Максим повернувся додому, то відразу направився до ліжка, щоб відіспатися після чергової гулянки, але я цьому завадила та сказала, що подаю на розлучення.

Максим почав благати мене змінити своє рішення, сказав, що він зміниться, клявся у вічному коханні, але я була невблаганна. Останнє, що зробив Максим, попросив у мене грошей на таксі. Я дала. Не знаю куди він поїхав: в студентський гуртожиток чи до друзів. Та мені, чесно кажучи, байдуже на це.

Я думала, що мені буде важко, але помилилась. На перших порах я відчула величезне полегшення. Нарешті я була вільною. Мені не потрібно було хвилюватися за те де зараз мій горе-чоловік, на якій гулянці він зараз, я не повинна була ходити по дому та збирати розкидані шкарпетки, думати що приготувати на вечерю…

Згодом народився мій синочок та він осяяв своєю появою моє життя. Ось той, про кого дійсно варто піклуватися. Зараз в моєму житті немає ніяких чоловіків. Можливо, згодом, коли син стане старшим, але цього разу я нікуди поспішати не буду.

КІНЕЦЬ.