В Італії моя мама вже 16 років. Повертатися вона не збиралася, але я наполягала на тому, щоб вона їхала додому.

Мамі минуло 63 роки,  поїхала вона в свій час на заробітки заради мене, я в цьому просто впевнена.

Вона у мене дуже хороша людина, завжди спочатку думає про інших, а про себе – в останню чергу.

Мій батько пішов від нас, коли я ще була доволі маленькою, тому мамі довелося ростити нас одній.

Мій тато мною не цікавився зовсім, лише платив мізерні аліменти, тому весь тягар турбот і клопотів ліг на плечі мами, яка з усіх сил старалася, аби лише у мене все було.

У нас навіть не було власного житла, ми з мамою довший час знімали квартиру. І лише після того, як не стало маминої бабусі, нам у спадок перейшла її однокімнатна квартира.

Коли я вийшла заміж, ми з чоловіком теж не мали де жити, от тоді мама і вирішила, що поїде заробляти нам на житло.

Ми її про це не просили, бо планували самі усього досягти.

Мама зробила так, як вважала за потрібне – купила нам однокімнатну квартиру. Але ми з чоловіком теж багато працювали, тому і самі з часом заробили собі на житло.

А ті гроші, що мама відправляла, ми складали, хоча вона завжди наголошувала на тому, що висилає нам їх для того, щоб ми їх витрачали.

Жити за мамині гроші мені совість не дозволяла. Я бачила, як важко даються мамі ці євро, тому у нас з чоловіком виник план – зробити мамі сюрприз, купити для неї будинок.

Останнім часом, коли мама приїжджала додому у відпустку, ми помітили, що у них з татом мого чоловіка склалися особливі стосунки.

Свекор давно живе сам, він вдівець, має окрему квартиру. Коли вони зустрічалися з моєю мамою, їм завжди було про що поговорити.

Лише потім ми з чоловіком зрозуміли, що вони спілкуються постійно, а не тільки тоді, коли мама приїжджає додому. У них такі собі – стосунки на відстані.

Ми з чоловіком не проти, щоб вони були разом, навіть б дуже хотіли цього, але мама наполягала на тому, що хоче ще трохи щось заробити.

В зв’язку з цим ми самі почали діяти – купили будинок і поставили маму перед фактом, що їй треба повертатися.

Мама спочатку знітилася, а потім зраділа, вона навіть не сподівалася на те, що вдома на неї чекає такий сюрприз.

Вони з свекром розписалися, і стали жити в будинку. Свекор свою квартиру здає в оренду.

Будинок великий, мама з татом кличуть нас до себе. Але ми відмовляємося, бо маємо свою квартиру, та й не хочемо заважати їхньому щастю.

Життя моєї матусі не було легким, дуже хочеться, щоб вона хоч тепер стала щасливою і пожила трохи не для інших, а для себе.

Спеціально для Українці Сьогодні Сьогодні.

Фото ілюстративне.

КІНЕЦЬ.