Після народження сина мані була необхідна допомога. Я дуже зраділа, коли свекруха зголосилася нам допомогти. Тим більше, що в дитячий садочок ми не планували віддавати свого синочка. Після того, як діти йдуть до садочка, то починають часто хворіти, а ми цього не хотіли.

У Тамари Іванівни була лише одна вимога: вона буде приходити до нас. Вдома вона бажає відпочивати, ми погодилися. Іноді по вечорах у нас виникали невідкладні справи, але в той момент свекруха збиралася йти додому.

Спочатку все було чудово налагоджено: ми приходили додому, нас чекав наш синочок, свекруха йшла додому. Ми давали їй конверт з грошима тому, що ми вважали так буде правильно.

Вона ж витрачає свій час та ми мали якось віддячити. Синочок задоволенням, сидів с нею і був дуже радісний, коли на зустрічав.

Згодом ми стали помічати що з нашого холодильника стали зникати продукти, причому одна людина не може за день стільки з’їсти, як потім з’ясувалось, що до нас в день приходить свекор та свекруха годує його нашими продуктами.

Все це виглядає дивно, оскільки вона могла своєму чоловіку готувати вечерю і якщо він один раз прийде пообідати це не суттєво вплинуло б на наявність продуктів у нашому холодильнику. Проте це повторюється дуже часто. Ми з чоловіком порахували, що найняти няню набагато дешевше, ніж годувати свекра та ще й платити Тамарі Іванівні за її послуги.

Питання неоднозначне, адже нам не хочеться псувати стосунки зі свекрухою, вона нам так суттєво допомогла. Проте залишити цю ситуацію без уваги ми також не зможемо. Що робити не знаємо.

Чоловік просить нічого не говорити Тамари Іванівни, але я відчуваю, що не втримаю і скоро моє терпіння лусне.

КІНЕЦЬ.