Зауваження свекрухи щодо зношеності взуття мого чоловіка довело мене до краю, викликавши сльози та думки про розлучення.

Мій чоловік Сьома – здорова і працездатна людина, але він уникає роботи, воліючи вести незалежний від грошей спосіб життя…

Раніше він працював охоронцем, але втрата роботи через запізнення погіршила наше фінансове становище.

Зі скромним доходом від моєї роботи в кіоску та сином-підлітком, якого треба утримувати, наш бюджет обмежений до неможливого.

Проте Сьома балує нас пишними обідами

та світськими раутами, часто оплачує немаленькі рахунки, щоб справити враження на друзів, незважаючи на обмеженість наших коштів.

Чоловік позичає в мене гроші, обіцяючи повернути, але так і не повертає, а його мати, співчуваючи йому, радить мені працювати більше, ігноруючи його відсутність його внеску!

У 40 років я не бачу надії на зміни,з болем розуміючи, що роки та зусилля, вкладені у ці відносини, були марними.

Чоловіки, які ставлять в основу добробут сім’ї, є і існують, не потрібно розчаровуватися у всіх, але Сьома був вихований так, щоб у фінансовому плані покладатися на дружину.

Тепер, зіткнувшись із лякаючою перспективою почати все наново, я не знаю, як вчинити. Що б ви мені порадили?

КІНЕЦЬ.